Навчальні заклади Донеччини та Луганщини гостинно прийняв у своїх стінах Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара
Іванкові лише третій день. Народився він у Дніпрі. А до цього, ще в животі у мами пережив місяць поневірянь.
"Коли вже стало страшно у Сєвєродонецьку та Рубіжному, обстрілювали Рубіжне, Сєвєродонецьк. У Кремінній пологового немає. Виїхали лікарі з Кремінної до Слов'янська. У Слов'янську був ще пологовий, до 29 березня ми ще не народились, але там також стало дуже небезпечно. Ми виїхали та поїхали сюди до Дніпра", – розповідає переселенка Ганна.
Проблему з житлом допомогли розв’язати освітяни. Чоловік Ганни працює в Східноукраїнському національному університеті. Нещодавно заклад евакуювали із Сєверодонецька до Дніпра. Там же запропонували гуртожитки для працівників. Нині тут мешкають зо 3 сотні освітян із Сєверодонецька, Бахмута і Слов'янська.
"Оце наша кімната, яку нам виділили в гуртожитку. Надіюся, що ми тут не надовго залишимося. Хотілося б швидше. Хотілося б повернутися додому як можна скоріше. Проте повертатися поки що – нікуди.
Сєвєродонецьк під постійними обстрілами росіян. Більшість корпусів університету – пошкоджено", – зауважує Олександр.
"В Сєвєродонецьку у нас було 2 попадання в 2 корпуси. Третій корпус теж обстріляний, але не було прямих попадань. Просто рештками від снарядів. Ще один корпус нашого коледжу, то теж в нього було пряме попадання. І деякі корпуси, то їх треба знести і побудувати нове", – каже ректорка Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля Ольга Поркуян.
Східноукраїнський національний університет за час війни переїхав уже вдруге. 2014–го освітяни змушені були покинути рідний Луганськ. Як і Горлівський інститут іноземних мов на початку бойових дій після переслідування його викладачів перемістили в Бахмут. Нині, каже його директорка, переживає дежавю.
"Психологічно важко. Ми маючи сумний досвід переміщення, ми приблизно знали на що чекати тут. Тобто спершу проходить адреналін, починається важка робота. В тому числі психологічна робота. Посміхатися один одному, підтримати, сказати, що все буде добре. І ось таке енергія добрих думок підтримує наш інститут вже тут у Дніпрі",
– пояснює директорка Горлівського інституту іноземних мов Євгенія Бєлєцька.
Навчальні заклади Донеччини та Луганщини гостинно прийняв у своїх стінах Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара. Тут у центральній кімнаті у нас знаходиться деканат. Наукова частина, навчальна частина. І люди з першого дня включилися активно в роботу. А тут серце кожної організації, кожною установи юридичної – бухгалтерія та відділ кадрів.
"Узгодили всі питання. І побутові. Розмістили в гуртожитках близько 300 співробітників і членів їх сімей. Дали можливість працювати в одному з навчальних корпусів. Забезпечили там стабільну роботу інтернету. Тому це наш обов’язок і бажання допомогти колегам", – переконує ректор Дніпровського національного університету ім. О. Гончара Сергій Оковитий.
"Все буде Україна. І додому ми повернемося. Це однозначно. Навіть, якщо там не буде живого місця, ми повернемося. Навіть якщо там не буде живого місця, ми відбудуємо! Треба, щоб там була Україна, ми відбудуємо і будемо працювати де зможемо", – наголошує ректорка Донбаського державного педагогічного університету Світлана Омельченко.
З початку повномасштабної війни в Україні внаслідок російських атак були пошкоджені понад 600 навчальних закладів. 70 з них повністю зруйновані.
Вікторія Ковальова, Олександр Пронський, Дніпро, "5 канал"
