20 лютого Павлоград попрощався з Денисом Руденко. Він загинув під час боїв на Донбасі, на Бахмутському напрямку. Як розповіли побратими хлопця, воїн був вбитий підступно — під час удару російським дроном-камікадзе «Ланцет». Денис перебував у «Хамері», за кулеметом.
У сім’ї двоє братів, хлопців батько виховав в атмосфері патріотизму, воїнами. Коли почалася тотальна війна з росією, 24 лютого, Денис вирішив піти на фронт добровольцем.
«Він був дуже самостійним. Це була безвідмовна людина. Його багато хто знав, всі любили… Колись навпроти нашого будинку горів дім, вони з братом кинулися туди рятувати людей. Про це навіть ніхто і не знав. Завжди все тримав у собі, без пафосу. Ми навіть не знали, що він пішов у військкомат, щоб ми його не могли відмовити. Знав лише батько», — каже мама Тетяна Руденко.
«Він був частиною мене. Ми з дитинства завжди були разом. Ці бл**ді відірвали частину мене. Підло, вдарили нишком, безпілотником… Він був кращою людиною, яку я знав», — каже Сергій Руденко, брат загиблого.
Денис закінчив школу №1, потім — технікум. Працював на шахті ім.
Героїв космосу.
«Йому всі вчителі казали далі йти вчитися, але він вибрав строкову службу. З 2013 по 2015 рік служив в Десні. Був командиром БМП, інструктором по підготовці хлопців на АТО. А з 2015 року працював на шахті. Одружився, став батьком», — розповідає Тетяна Руденко.
Під час останньої зустрічі з сином 
Поряд з будинком за кошти родини зробили дитячий майданчик. Зараз на ньому гуляють місцеві дітлахи. 
Також Денис був донором крові. Багато років займався тхеквондо. Навіть ті гроші, які Денис отримував «на передку», часто пересилав на волонтерство — допомагав побратимам.
«В квітні він отримав осколкове поранення. Йому зробили три операції, але він вирішив повернутися на фронт. Казав, що не може залишити хлопців без своєї допомоги», — каже Тетяна Руденко.
Провести в останню путь Дениса прийшли десятки людей — військові, колеги, друзі. Денис служив у розвідці.
«Познайомилися в батальйоні з ним. Був справжнім патріотом. Справжнім чоловіком. Завжди йшов вперед. Як говорять, що Бог забирає найкращих», — каже Михайло, військовослужбовець 54-ї окремої механізованої бригади ім. Івана Мазепи.
Добре пам’ятають хлопця і у рідній школі (зараз — ліцеї №1).
«Він був дуже світлою людиною. Став гарним батьком. Патріотом, у нього це йшло від серця. Не зважаючи на зовнішню брутальність, татуювання, він був дуже ніжним, виховував сина, що всі конфлікти можна вирішити за допомогою слів», — розповіла Олена Бісик, вчителька ліцею №1.
У Дениса залишилися не лише брат і батьки, але і дружина та син-першокласник.
Читайте також: На фронті героїчно загинули наші земляки-павлоградці: опубліковані п’ять прізвищ
Світла пам’ять!
The post Війна забирає кращих: у Павлограді попрощалися з воїном Денисом Руденко (ФОТО і ВІДЕО) first appeared on Незалежний портал Павлоград.dp.ua.
