«Просторовий архів» є рефлексією сформованою у тісній взаємодії з людьми, що стали свідками атаки. Команда CST зібрала та проаналізувала тисячі фотографій, відео, супутникових знімків та публікацій у соціальних мережах, а також записала понад 100 годин розмов зі свідками. Цей сайт-архів складається з:Десяти відео зі свідками вибуху, які були створені у форматі просторових інтерв’ю та одного глибинного інтервʼю;Діаграм, візуалізацій та 3D моделей, які надають результатам дослідження просторовий вимір відкриваючи ключовий метод аналізу, до якого зверталася команда.Трьох дослідницьких текстів із результатами дослідження, які розповідають про роль театру як укриття та аналізують наслідки атаки. Одними з головних джерел інформації для дослідження стали зображення з супутників, а також фото та відео з телефонів свідків атаки, які їм вдалося зберегти та передати авторам проєкту. Від початку ці фото задокументували руйнування міста та самого театру, а також складні умови перебування для людей, що переховувалися там. Але водночас вони зафіксували й колективні практики взаємодопомоги та самоорганізації, що існували в цьому просторі.Презентація дослідження відбулася 7 березня в «Українському кризовому медіацентрі» в Києві та 9 березня в Берліні в рамках Київського бієнале. Також до других роковин атаки на Маріупольський театр в «Українському домі» відбувся спеціальний показ напрацювань команди CST. Центр просторових технологій (CST) — київська трансдисциплінарна група, яка працює на перетині архітектурних, розслідувальних, антропологічних та мистецьких практик. З початком великої війни CST працює із темою воєнних злочинів та порушенням прав людини. Центр співпрацює як з мистецькими й дослідницькими інституціями та низовими ініціативами, так і з правозахисними та криміналістичними організаціями.
Донецьк
Свідчення про атаку на Драмтеатр у Маріуполі зібрали у єдиний «просторовий архів»
22 бер•Hromadske.ua
Читайте ще
22 бер