На тлі посилення російських обстрілів мешканці Краматорська та навколишніх населених пунктів змушені залишати свої домівки, у яких прожили десятиліття. Лише за перші два тижні жовтня з Краматорської громади виїхали 2,1 тис. людей. До початку повномасштабного вторгнення у Краматорську мешкали близько 150 тис. осіб, разом із навколишніми селами — понад 180 тис.
Місто, що продовжує жити під обстріламиКраматорськ — один із промислових центрів Донеччини, місто, де цілі покоління родин десятиліттями працювали на заводах, будували будинки, виховували дітей й планували своє майбутнє. Сьогодні через російські атаки дедалі більше мешканців змушені виїжджати.
Нині російські війська регулярно атакують Краматорську громаду авіабомбами, артилерією та безпілотниками. Під ударами опиняються житлові будинки, транспорт і цивільна інфраструктура.
Читайте також:
Росія атакувала Краматорськ, четверо людей загинули 8 жовтня 2026 року Краматорськ пережив одну з найтрагічніших атак за останній час. За уточненими даними Національної поліції, російські удари забрали життя 32 людей,
ще 21 людина отримала поранення. Серед пошкоджених об'єктів — житлові будинки, підприємство та два автобуси.
Читайте також:

За даними Донецької обласної військової адміністрації, станом на 14 жовтня на підконтрольній Україні території Донеччини залишалося близько 71,3 тис. мешканців. Лише за перші два тижні жовтня за межі регіону виїхали або були евакуйовані 4 340 людей.
Попри небезпеку, багато людей досі залишаються вдома. Одні не готові покинути місце, де минуло все їхнє життя, інші не мають можливості виїхати самостійно.
Особливо складно евакуюватися літнім і маломобільним людям, які потребують сторонньої допомоги.
Залишити дім у 98 роківЯк відбувається така евакуація та з якими труднощами стикаються родини, свідчить історія 98-річного Олександра Обенякіна із селища Біленьке, що на околиці Краматорська.
Чоловік народився у 1928 році, майже все його життя пов’язане з Краматорськом. Багато років він працював на тутешньому заводі. Через обмежену рухливість Олександр Михайлович не міг самостійно пересуватися на великі відстані,
а звичайний транспорт не підходив для його перевезення.
Наприкінці серпня, коли безпекова ситуація в Біленькому різко погіршилася, донька Обенякіна звернулася по допомогу до громадської організації Громада Старого Міста яка є партнером консорціуму TERA. Він був створений благодійним фондом Team4UA, який об'єднує українські громадські та благодійні організації для комплексного гуманітарного реагування. Партнерська організація Громада Старого Міста допомагає мешканцям прифронтових територій з евакуацією, розселенням та вирішенням важливих соціальних питань.
Команді потрібно було не лише організувати безпечне перевезення чоловіка, а й заздалегідь подбати про місце, де він зможе отримувати необхідний догляд. Ще до виїзду для Олександра Михайловича знайшли місце в пансіонаті для літніх людей у Харківській області.
Саму евакуацію організували в кілька етапів. На найнебезпечнішій ділянці маршруту команда використала броньований автомобіль, обладнаний для перевезення лежачи. Безпекову ситуацію відстежували як перед виїздом, так і в дорозі, адже обставини могли змінитися будь-якої миті.

Наприкінці серпня чоловіка вдалося доправити до пансіонату на Харківщині. Однак його донька Валентина Линська ще залишалася в Біленькому.
Жінка теж потребувала евакуації, але довго вагалася. У рідному будинку залишалися речі, пов’язані з пам’яттю про її загиблого чоловіка — українського захисника. Для жінки вони були важливою частиною сімейної історії.
2 вересня команда Громади Старого Міста допомогла Валентині Линській виїхати до Дніпра. Разом із нею евакуювали цінні речі та домашніх улюбленців.
Згодом жінка зателефонувала команді, щоб подякувати: «Велике дякую всім вам і хлопцям, які нас вивозили. Ми дуже вам вдячні, що ви робите таке добро людям. Ми пишаємося вами. Я думаю, що ми все переживемо і переможемо».

Після переїзду родина зіткнулася з іншою проблемою: Олександру Обенякіну необхідно було відновити документи та пенсійну картку, без яких він не міг отримувати належні виплати.
Майже місяць фахівці ГО Громада Старого Міста допомагали вирішити це питання. Донька підтримувала зв’язок із командою, уточнювала деталі оформлення та зверталася по консультації.
Зрештою документи вдалося відновити.
Нині чоловік перебуває в пансіонаті на Харківщині, має належний догляд і почувається добре — хоча й сумує за рідним домом, із яким пов’язано майже все його життя.
Чому евакуація не завершується після виїздуІсторія Олександра Обенякіна — лише один із прикладів труднощів, із якими стикаються мешканці прифронтових громад. Для людей старшого віку, людей з інвалідністю та тих, хто потребує постійного догляду, виїзд нерідко вимагає спеціального транспорту, пошуку відповідного житла та подальшого соціального супроводу.
Масштаб таких потреб підтверджують і дані Донецької ОВА. За перші два тижні жовтня 2026 року за програмами безоплатного розселення житло отримали 275 евакуйованих мешканців Донеччини. Серед них — 107 маломобільних людей, 75 з яких розмістили в медичних закладах, що забезпечують довготривалий медсестринський догляд.
Тому важливо подбати не лише про безпечний виїзд, а й про умови, у яких людина опиниться після переїзду. Саме за таким принципом працює благодійний фонд Team4UA через створений ним Консорціум TERA.

Тим часом тисячі мешканців прифронтових громад продовжують жити під загрозою обстрілів. І для тих, хто не може виїхати самостійно, допомога евакуаційних команд часто стає єдиною можливістю дістатися безпечнішого місця.
Якщо ви або ваші близькі потребують допомоги з евакуацією, фахівці благодійного фонду Team4UA можуть зорієнтувати в доступних можливостях підтримки та підказати подальші кроки.
Детальніше про евакуацію можна дізнатися на офіційному сайті, у соціальних мережах Team4UAабо за номером безоплатної гарячої лінії: 0 800 400 335.
Евакуація здійснюється в межах діяльності Консорціуму TERA за фінансової підтримки Гуманітарного фонду для України (UHF). Консорціум TERA був створений БФ Team4UA.