Ще неставши мером Києва, Віталій Кличко закликав Майдан згортатися. Відповідь незабарилася: "Не ти його розгортав, щоб розганяти!"
Подібні заклики чулися йдоКличка. Всякий раз навзаєм чулися звинувачення взраді революції. Громадські активісти наполягають: Майдан унікальне явище, держава вдержаві. Тож має лишатися пам'ятником собі тасамодостатнім альтернативним поселенням уцентрі української столиці.
Проте нещодавно про потребу згорнути Майдан заговорив сотник Володимир Парасюк. Той самий, хто пізно ввечері 21лютого, коли почали нести перші труни ззагиблими, висунув ультиматум Віктору Януковичу. Доречі, весь цей час сотник Парасюк, якого медіа необділяли увагою, охоче критикував тимчасову владу. Обіцяючи, щоМайдан нерозійдеться, поки невідбудеться перезавантаження системи. Якщо вже активіст, названий легендарним, закликає Майдан збирати речі це вже тенденція.
Парасюка підтримав командир батальйону "Донбас" Семен Семенченко. Найого думку, стояння вцентрі спокійного Києва вже втратило видимий смисл. Тому активісти, котрі справді хочуть продовжувати боротьбу, повинні переміститися наСхід,
аби там допомогти антикримінальній революції. Адже це одна зсутностей Майдану. Іпідмога жителям Донбасу нині вкрай необхідна.
І хоча деякі намети наХрещатику вже демонтують, значна частина активістів незбирається розходитися. Далі тримають форпост наМайдані йпояснюють свої дії щонайменше роботою іззабезпечення порядку вКиєві таохороною міста від російських диверсантів. Однак глобальним своїм завданням ті, хто хоче лишатися внаметах, визначають постійний контроль над владою. Стеження завиконанням усіх вимог. Тобто гасло: "Стоїмо доперемоги!" лишається актуальним ініби правильним. Одначе фінальна стометрівка, після якої можна оголосити тусаму омріяну перемогу, буде постійно віддалятися.
Не раз уже говорилося Майдан давно нетой. Він поступово маргіналізується, комерціалізується, азнастанням спеки революційні запахи диму від численних вогнищ, щозігрівали повстанців, змінилися дещо іншими. Прямо скажемо, контрреволюційними. Дотогож зростає кількість шахраїв, котрі збирають "на потреби Майдану". Або просто випрошують гроші вперехожих під виглядом постраждалих від міліцейських звірств.
Однак єінша проблема, котру вирішити значно складніше, ніж умовити мешканців наметів згорнутися. Гаразд, Майдан хоче контролювати владу. Іколи щось піде нетак, готовий йти пікетом під Адміністрацію президента, Верховну Раду, МВС, СБУ. Проте вжодній країні немає повністю, стовідсотково вдоволеного населення. Зібратися, висловити протест тависунути вимоги громада вільної держави може будь-коли. Для того, щоб зійтися напротестну акцію, наметові містечка непотрібні.
Сьогодні Майдан це пастка. Зодного боку, зростає суспільний запит назгортання "картинки". Зіншого, намет наХрещатику ілюди вньому означають для частини громадян, щореволюція нескінчилася. Інеза горами озвучення вимог, як-от таких: мовляв, наМайдані лишаються ті борці заволю, хто неголосував запрезидентство Порошенка.
