Донецьк

Донбаський синдром: влада не турбується про дозвілля бійців АТО − політолог

Багато військових, які зараз знаходяться в тому ж Артемівську, Костянтинівці, пройшли через складні обставини під Іловайськом, під Дебальцевим. Тому сьогодні є проблема з психологічним станом бійців і вкрай слабким контролем керівництва ЗСУ за тим, як солдати проводять свій вільний час, заявив в ефірі радіостанції Голос Столиці політичний експерт Михайло Павлів. У Костянтинівці 16 березня через порушення правил дорожнього руху екіпажем БТЛБ сталося ДТП. Про це повідомив начальник ГУ МВС України в Донецькій області В'ячеслав Аброськін на своїй сторінці в Facebook. В результаті події загинула дівчинка, 2008 року народження. За інформацією Амброськіна, винуватці ДТП, двоє військовослужбовців, затримані і передані у військову прокуратуру.

Чому стала можливою така трагедія, і як уникнути таких ситуацій у майбутньому, в ефірі радіостанції Голос Столиці розповів політичний експерт Михайло Павлів.

Подія в Костянтинівці − це не перша ситуація, коли говорять про пияцтво, алкоголізм. Що ви думаєте з цього приводу?

− Оцінюючи події, потрібно згадати про те, що є дуже яскрава і значуща паралель:

влітку 2013 року стався бунт у Врадіївці. Тоді, на щастя, ніхто не загинув. Зараз, на жаль, загинула людина. Бунт людей − завжди справа спонтанна. Говорячи про те, що сталося в Костянтинівці і у чому різниця, якщо порівнювати з Врадіївкою, то абсолютно однозначно був каналізований протест і обурення не проти конкретних персоналій, а проти інституцій − в даному випадку бійців АТО і частин АТО. Якщо у Врадіївці все було адресовано до міліції, бо наші правоохоронні органи ніколи не були великими друзями для населення України, тут абсолютно точно оголилося ставлення до частин ЗСУ в конкретному місті. Звичайно ж, є німий протест, «кухонний протест». І неприйняття того, що відбувається на підконтрольній Україні території Донбасу більш ніж високе. Це дуже небезпечна симптоматика і владі потрібно з цим щось робити. Причому робити зі знаком «плюс», а не «мінус», як це було досі.

Смерть − це деформуюча обставина для будь-якої людини, якою б вона не була переконаною, вмотивованою... Людина з нею знайомиться і ніколи не залишається такою, якою була. Ми прекрасно знаємо про такі речі,

як в'єтнамський синдром, афганський синдром, зараз Україна вже в повний зріст знайома з донбаським синдромом. І багато людей, які зараз знаходяться в тому ж Артемівську, Костянтинівці, будемо говорити прямо, пройшли через складні обставини ще під Іловайськом, зараз під Дебальцевим... Звичайно ж, існують питання ротації, яка незрозуміло як відбувається в країні. Також є проблема з психологічним станом бійців і, на мій погляд, вкрай слабким контролем керівництва ЗСУ за тим, що взагалі роблять солдати, як вони проводять свій вільний час, дозвілля, скажімо так. Природно, це закінчується м'яко кажучи аморальними станами поведінки, тому що якщо армія не воює − її потрібно розпускати по домівках.

Особливий статус Донбас отримає тільки після проведення виборів, принаймні, так вирішила Рада. Але це ще не все, адже тепер є формалізація окремих районів Донецької та Луганської областей як окупованої території. І виникає питання, як взагалі можливі вибори в органи місцевого самоврядування на окупованих територіях?

− Почну з уточнення. Треба зазначити, що законопроект не надає особливий статус окремим регіонам Донецької та Луганської областей.

Законопроект говорить про особливі форми самоврядування на цих територіях і якомусь зміненому функціоналі цього самоврядування. Відповідно, ніякого особливого статусу для цієї зони і не передбачається. Якщо ж говорити про перспективи, швидше за все, ніякі вибори там не відбудуться. Тобто на сьогоднішній день є повне нерозуміння двох сторін, як рухатися далі в цьому алгоритмі, фактично алгоритм порушений.

Терміни зірвані, алгоритм порушений...

− Не в термінах справа. Потрібно, щоб відбувався компромісний рух. А зараз є повне нерозуміння і протиріччя між новоствореними інституціями на Донбасі і офіційним Києвом. Тому я поки що точно не прогнозую ніяких подальших рухів з політичного врегулювання. На жаль, все застопорилося остаточно. Будемо спостерігати.

Перелом ситуації вже стався сьогодні чи ні? Наприклад, Ангела Меркель в Берліні говорила з Порошенком про крихке перемир'я. Зараз ми чуємо заяви від Захарченка − лідер ДНР заявив про намір взагалі захопити населені пункти, де торік проводився референдум. Як ви вважаєте, ми пішли в площину війни?

− На жаль, зараз шанси на політичне врегулювання примарно малі.

Якщо нам пощастить, то можна буде говорити про заморожування конфлікту в тому стані, в якому він зараз є. З урахуванням економічної блокади Донбасу, з урахуванням не проясненого статусу взаємин цих територій та України, з урахуванням наявності невизнаних інституцій на території окремих районів Донецької та Луганської області, політичне врегулювання даного конфлікту кануло в Лету на сьогоднішній день. Якщо не відбудеться якогось серйозного повороту в цих питаннях − інституційних, конституційних, законодавчих − поки в кращому випадку ми отримаємо просто заморожену територію, ворожу до України.

Цей інституційний переворот може трапитися в рамках конституційної реформи, під яку вже створена відповідна комісія?

− Поки не передбачається, ось в чому справа. Тобто ясна річ, що коли про конституційну реформу говорять президент і українська сторона, вони скоріше говорять про якісь зміни, що стосуються базового рівня місцевого самоврядування. І навіть це, за великим рахунком, стосується влаштування базового рівня щодо його упорядкування, форми, характеру і функціоналу.

А коли про це говорять, скажімо так, керівники невизнаних інституцій, вони мають на увазі для себе певний автономний статус. І даний статус, на їхню думку, має бути записаний в Конституції України. Але цього абсолютно точно не припускає українська сторона. І виходу з цього протиріччя я поки не бачу. Дай бог, щоб ми зараз продовжували зберігати мир. Бо як би там не було, все одно у нас в цілому перемир'я. Але ми поки що втратили перспективу політичного врегулювання, що куди небезпечніше. Тому що якщо досі слідування мінському протоколу давало шанс на повернення Донбасу в українське політичне, правове і електоральне поле, то зараз ці шанси зменшилися, вони примарні.

Читайте також:

До повномасштабної війни будуть готові 35 тисяч звільнених у запас – Романенко

Читайте ще