Донецьк

Російські ЗМІ розкрили таємницю "могильників" бойовиків під Ростовом

2 квт•depo.ua

Фото свіжих могил на кладовищах Ростова-на-Дону, де нібито поховані російські добровольці, які загинули на Донбасі, обійшли інтернет і були опубліковані українськими ЗМІ

Чутки про таємні похованнях активно ходили ще три роки тому: деякі цивільні активісти вважали, що число жертв повені в Кримську владою занижене в рази. Посилаючись на анонімні заяви "співробітників МНС", вони стверджували, що загинула не 171 особа, а понад тисячу. Їхні могили шукали в сусідньому Слов'янському районі, але доказів так і не було представлено, depo.ua з посиланням на gazeta.ru.

На Північному кладовищі Ростова-на-Дону, одному з найбільших в Європі, здається, можна заховати що завгодно - хоч батальйон, хоч дивізію. Начальник відділу адміністрування служби міських кладовищ Валерій Зиков розповідає, що площа цвинтаря більше 400 га. Тут за 40 років знайшли упокоєння близько півмільйона людей. З восьми міських кладовищ воно єдине діюче, на інших  можна тільки підхоронювати до найближчих родичів.

- От і невідомі поховані. - Валерій привозить до рядів зі свіжими пагорбами рудої землі - ділянка "31а".

Судячи з будівництва, яке розкинулося на горизонті , саме фото цих "підозрілих" могил потрапили в інтернет. - Все згідно з документами, які дає морг.

У нас такого немає, щоб привезли, нишком вивалили і закопали. Я б давно за це в тюрмі сидів. Ніколи не підпишуся ховати ополченців або когось недозволеного.

На деяких білих табличках є ім'я і роки життя, інші з безликими "НЧ" (невідомий чоловік) і "НЖ" (невідома жінка), приблизною датою смерті і віком ("40-45 років", "60-70 років", "40-50 років"). Різниця велика - від 30 до 80 років.

- Хіба ополченці можуть бути невідомими? - емоційно доводить начальник відділу міських кладовищ. - До того ж чого навоює 70-річний дід чи 60-річна пенсіонерка? Це нонсенс.

Зізнається, що вже кілька разів заставав тут фотографів, але вони "якісь хворі" - коли підходив поспілкуватися, чомусь тікали.

На іншій ділянці, "20в", щосили гудуть екскаватори, які риють траншеї, в сторонці курять робітники. Деякі "нічийні" могили обгороджені, навіть встановлені простенькі дерев'яні хрести. За прізвищами знайшлися родичі, нехай і з запізненням, але все ж віддали останню шану.

Окремий майданчик кладовища - меморіал невідомих солдат, загиблих в першу військову кампанію в Чечні. Кілька сотень окремих могил з невеликими, як в американських фільмах, сірими надгробками.

Алея пошани

- Тоді була війна, в якій держава офіційно брала участь. Це сьогодні ми говоримо, що армія не воює, але визнаємо добровольців і "відпускників". У моєму розумінні це дикість, - ділиться історією меморіалу голова ростовського відділення Всеросійського товариства охорони пам'яток історії та культури Олександр Кожин. - Ту війну у нас теж називали "контртерористична операція", дзеркально схожа на нинішню Україну. Так от, на залізничних коліях - є така розвилка в бік Таганрога - скупчилося багато рефрижераторів з людськими рештками, які прийшли з чеченської війни. Вже не знали, що з ними робити, лабораторія ДНК не справлялася. Напевно, на рівні держави прийняли рішення поховати їх тут. Треба віддати належне, не в братській могилі, а кожного окремо.

За словами Кожина, якщо в Донбасі гинуть ростовські добровольці, то товариші ховають рештки не таємно, а з почестями.

- Днями була історія з хлопцем - він був у пошуковій організації, йому 25-26 років було. Щиро повірив в ідею "Руского міра". Не знаю, скільки провоював, але загинув, - ділиться історик. - Його товариші з пошукової організації звернулися до адміністрації селища Матвєєв Курган з проханням поховати рештки на Алеї пошани. Як розв'язалося питання, не знаю.

Співрозмовник уточнив, що донські пошуковики кілька разів виїжджали на Донбас. Під час однієї з поїздок іншого хлопця затримали самі ополченці - прийняли за українського розвідника і трохи "до стінки" не поставили. Після втручання інших бійців самопроголошених республік "вибачилися, як змогли" і відпустили.

Про масові таємні похованнях бійців, які воювали на сході України, тут не знає навіть незалежний союз "Жінки Дону", що займається призовниками та моніторингом ситуації з Донбасом. Голова спілки Валентина Череватенко відповіла "Газеті.Ru", що у неї немає інформації по "підозрілі" могили.

- Я б почав з речі, яка називається "презумпція невинності". У даній ситуації відразу намагаємося уявити, що є чиясь в чомусь вина,

потрібно виправдовуватися. Але провину потрібно довести. Таких доказів немає, - відповідає на питання про масові поховання заступник голови адміністрації Ростова Володимир Арцибашев. - Північне кладовище вичерпало свої ресурси. Ми сьогодні економимо кожен метр, починаємо урізати дороги - раніше вона була шириною чотири-п'ять метрів, зараз залишаємо смугу для однієї машини, на решті землі ховаємо. Прибираються лісосмуги, вирівнюємо косогори, пагорби. У Ростова немає своєї землі, ми не можемо визначити ділянку на території міста під нове кладовище.

Чиновник підтвердив, що регулярно ховають і незатребувані трупи. Якщо не знайшлися родичі і невідоме прізвище, на табличці вказують приблизний вік і букви "НЧ" або "НЖ". Так було завжди, ще з відкриття Північного кладовища в 1972 році. За словами співрозмовника, морги самі проводять торги і визначають похоронну організацію. За рік в мільйонному місті поховали 436 осіб, чиї особи не встановлені.

- Якщо чисто теоретично припустити ситуацію, яку описують українські ЗМІ, ховати бійців логічніше десь ближче до кордону,

по віддалених селищах, де могили ніхто не побачить. У Ростові зробити це неймовірно складно - закритих кладовищ немає, все у вільному доступі, - продовжує заступник голови міста. - Є рішення місцевої думи та постанова адміністрації, за якою ми ховаємо тільки жителів Ростова або людей, які померли в місті, якщо їх не забирають родичі. Можна припустити, що якийсь ополченець їхав з України через Ростов і тут помер. Тоді ми маємо право його поховати тут. Подібна статистика не ведеться, але якщо такі випадки є, то вони носять одиничний характер, теоретично це можливо.

Повідомлення про появу 500 нових могил дуже схоже на "зіпсований телефон". За словами Арцибашева, в 2014 році влада планувала прокласти дорогу в новий мікрорайон Суворовський (його якраз видно за ділянкою "31а"), яка краєм чіпляла Північне кладовище. Для цього була потрібна ексгумація 500 поховань. Після детального знайомства з законодавством від проекту відмовилися: за законом на місці кладовища не можна нічого будувати, тільки насадити ліс.

Польовий командир самопроголошеної ДНР Олег Мельников розповів,

що загиблих росіян ховають на місці, якщо їх родичів не вдалося знайти або в екстреній ситуації. Наприклад, минулого літа в оточеному силами АТО Слов'янську.

- Тоді людей вивезти було неможливо, ховали на цвинтарі під іменами командирів. На могилах моїх людей була літера "М", я знав, де мої бійці, щоб їхні могили не пограбували, - говорить Мельников.

Тіло забирають з моргу і везуть через російський кордон тільки в тому випадку, якщо знайшли родичів, яким можна віддати загиблого на поховання, стверджує командир.

- У нас був випадок, поліцейський з Москви 22-річний Павло сказав родичам, що їде у відрядження по роботі, а сам взяв відпустку, поїхав до нас і загинув. Ми його перевозили, віддавали родичам, МВС нам всіляко допомагало. Я дуже сумніваюся, що будуть робити безіменні поховання в Ростові. Якби я хотів заховати тіла, - а ми цим, звичайно, не займалися, - то чому б їх не поховати в Донецьку і Луганську?

Інші опитані "Газетой.Ru" ополченці також сказали, що самі вивозять тіла товаришів і передають родичам. Представник міноборони самопроголошеної ДНР Владислав Бриг сказав, що переговорами з родичами та контролем за відправленням тіл російських добровольців родичам займається донецький омбудсмен. За його словами, тіла вивозять з певною періодичністю у міру накопичення.

Читайте ще