Донецьк

"Мар"їнка була маленьким містом, де жили щасливі люди". Спогади про місто до війни

6 лют•Кумa.City

Олеся Остафієва, співвласниця київського відьма-бару "Лиса гора", яка родом із Мар’їнки, поділилася своїми спогадами про місто та про своє дитинство в ньому на своїй сторінці в Facebook. Балкон, як символ незламності Олеся Остафієва пише, що Марїнка була маленьким містом, де жили щасливі люди, а зараз там немає жодного вцілілого дерева, жодної непокаліченої долі, жодного вцілілого будинку, а "в руїнах тисяч тон бетону поховані альбоми з родинними фотографіями та усе минуле". З 2014 року життя жителів Мар’їнки стало геть іншим, бо там не було перерви у війні. "Кожного разу, переглядаючи жахливі кадри того, що залишилось від Мар’їнки, очі фіксуються на вцілілому балконі посередині. З кожним новим репортажем руйнацій ще більше, а посередині той балкон, як символ незламності", — пише вона. Дитячі спогади Олеся Остафієва написала, що її тітка жила в тій квартирі на четвертому поверсі. Якщо вийти з під’їзду і пройти 100 метрів праворуч, можна було знайти крамничку місцевого молокозаводу, де робили сир "Здоров‘я". А на маслозаводі виробляли халву та козинаки, які її тітка завжди привозила племінницям, коли приїжджала в гості в Донецьк. "Ми, 13-річні діти, що виросли у приватному секторі, потрапивши у квартиру, де був телефон та балкон, бешкетувати на повну — телефонували незнайомим людям з різними розіграшами, виливали воду на перехожих, а потім "відбували покарання", коли були викриті дорослими. З цього балкону ми щось кричали хлопцям, що ганяли внизу у футбол. А за 7 років двоюрідна сестра вийшла за одного з тих хлопців заміж і він досі нам то згадує", — згадує вона. 5 лютого окупанти обстріляли будинки та крамницю в Курахівській громаді. Чи є постраждалі

Донецьк, Перерив, київський

Читайте ще