Стартував проєкт візії відродження Маріуполя Mariupol Reborn. Чи не зарано говорити про відновлення?
14 лютого в Києві відбулась діалогова зустріч Я — Маріуполь: маю намір відродитись за участі маріупольців, влади міста, українських урбаністів з Big City Lab та фасилітаторів. Раніше у Вільнюсі українські урбаністи провели творчий воркшоп з формування майбутнього бачення Маріуполя. У ньому взяли участь жителі Маріуполя, делегація з України та експерти різних галузей із країн ЄС, дотичних до містобудування. Це — перші кроки створення сценарію майбутнього розвитку українського Маріуполя після деокупації. Чого хочуть маріупольці та яке бачення відновлення міста в експертів — розбираємося у статті.
Маріуполь став символом рішучості, опору та волі. Також асоціації з містом сповнені болю та травматичних спогадів. Перші кроки з баченням відновлення Маріуполя спрямовані на те, щоб змістити фокус із болю — на надію. Чи вдається?
Воркшоп, що відбувся у Литві - стартова точка проєкту реконструкції міста. Влада міста вирішила дати надію на відновлення міста вже зараз, і формувати бачення майбутнього міста ще до деокупації.
За словами міського голови Маріуполя Вадима Бойченка, на момент деокупації вже повинні бути зроблені конкретні дії і сформоване бачення відбудови.
Ми повинні мати відповіді на запитання: яку інфраструктуру відновлюємо першочергово? Як створити базові умови для тих, хто зараз в місті: вони не живуть, а виживають, як їм допомогти? Як зробити так, щоб в Маріуполь поверталися його мешканці – та долучалися до відновлення міста? Як зробити наше місто найкращим для наших дітей? Ми запитали у маріупольців: ви готові говорити про відновлення? Вони відповіли: “так”.
пояснив він на зустрічі з маріупольцями в Києві
Для створення візії відродження Маріуполя, міська влада запросила команду українських урбаністів Big City Lab, адже вони мають багаторічний досвід роботи з містом ще з 2014 року. Вони працюватимуть разом з литовським архітектурним бюро PUPA, та науково-дизайнерською агенцією Critical + Xwhy.
Сміливий погляд маріупольців на ініціативу
Про витоки проєкту розповідає Вікторія Тітова, СЕО урбан-бюро Big City Lab: вона пояснює, що українське бюро співпрацює з Маріуполем вже кілька років.
Вони допомагали відновлювати місто після вторгнення російських військ 2014 року, створювали стратегію розвитку малого та середнього бізнесу, системи спорту, спроєктували парк імені Гурова, та в цілому — знаходили способи перетворили Маріуполь із суто промислового міста — у привабливе для життя, молодіжне, перспективне для підприємців. Тож зараз, у той момент, коли місто майже зруйноване, муніципалітет звернувся до них із запрошенням створити можливі сценарії відбудови.
Звичайно, це не те завдання, за яке ми можемо взятися самотужки, адже це наймасштабніша реконструкція міста після Другої світової війни. Тому ми хотіли запросити до проєкту партнерів з різних країн, залучити якомога більше експертів, досвідчених фахівців та нових ідей. І, звісно, ми всі хотіли бути разом, у спільному просторі – так народилася ідея творчої майстерні.
розповідає Вікторія
Вікторія Тітова зазначає, що її найбільше хвилювало питання, чи не зарано починати говорити про реконструкцію Маріуполя? Чи хочуть жителі брати участь у дискусіях про відновлення, коли місто ще в окупації?
У розмові з маріупольцями ми намагалися зрозуміти, чи вже настав час для проєкту, і де варто провести межу: особливо коли йдеться про такі символічно важливі місця, як Драмтеатр чи Азовсталь. У діалогах з мешканцями міста ми з’ясували, що ініціатива сприймається схвально, вони підтримують ідею підготовки до відновлення вже зараз. Тож ми вирішили планувати подальші кроки. Один з важливих, навіть основних аспектів – це залучення жителів міста до формування бачення майбутнього. Ми як експерти на основі їх бачення та ідей зможемо сформувати будь-які сценарії відновлення.
Результати опитування — «світло проти темряви»
Важливе значення для Маріуполя має економічна та промислова історія міста та порту. Чи може це стати основою для формування бачення майбутнього? А може, жителі міста виділили б інші характерні риси Маріуполя, символи, які набули великого значення?
В опитуванні, сформованому дослідниками агентства Critical + Xwhy, взяли участь понад дві тисячі жителів міста. Маріупольці відповідали на запитання, які розкривали найцінніші символи міста, формування уявлення,
як інші ставляться до міста та до майбутніх змін у ньому, активували можливість уявити майбутнє, оцінивши те, що є сакральним та значущим для міста.
За словами Еґле Віткуте з «Critical + Xwhy», загальне враження від відповідей респондентів вона б охарактеризувала як «світло проти темряви».
Маріупольці висловили намір активно сприяти відбудові та відродженню міста (таку позицію мають аж 84% респондентів), та проявили здатність із надією дивитися в майбутнє, незважаючи на те, що місто все ще окуповане. Переживання жителів надзвичайно болючі, і вони заслуговують на особливу увагу. Ці опитування дають їм змогу бути почутими.
Прослідковується і лейтмотив дому: як у символічному сенсі (місце стабільності та затишку), так і в буквальному сенсі (квартира чи будинок, які потребують відбудови). Є певне особливе поєднання у відповідях маріупольців: це метафора дому, пов’язана із символікою моря, та цілеспрямованість і рішучість, заснована на любові.
Складний проєкт із багатьма невідомими
Чому почали з воркшопу у Вільнюсі? Метою було створити умови для якісної дискусії між командою експертів з України,
маріупольцями та іноземними фахівцями різних галузей.
Ми спланували воркшоп таким чином, щоб обговорювати основні пласти життя міста, генерувати ідеї, які відповідають очікуванням і потребам мешканців, розглядаючи обидва можливі «м’які» рішення (наприклад, створення інклюзивного іміджу міста) і «жорсткі», містобудівні рішення.
Еґле Віткуте
Вікторія Тітова додає, що під час підготовки до воркшопу урбаністи аналізували, як відновлюються міста після війни чи катастроф, як краще планувати роботу з відбудови на довгострокову перспективу, яку роль можуть відігравати мешканці у відбудованому місті. Також експертку цікавлять тенденції урбанізму в Європі, і як вони виражаються в сучасних містах.
Розповідаючи про очікування та побоювання перед творчою майстернею, Юстина Мулюоліте, співзасновниця литовського архітектурного бюро PUPA, зазначає, що проєкт унікальний — у ньому багато невизначеності та невідомого.
Перед початком нового проєкту команда урбаністів завжди аналізує структуру міста, карти, виїжджає на місце для спілкування з жителями міста. За нинішніх обставин неможливо відвідати місто,
тому проаналізувати структуру міста, знаючи, що більша його частина зараз зруйнована, було нелегко. Водночас хвилююче: як говорити з жителями міста про те, що було, залишається і буде в місті.
Пишеться історія міста
Дискусії, під час яких зачіпали болючі теми та шукали змістовні відповіді на питання майбутнього міста, допомогли зрозуміти, що є найважливішим для жителів міста. Юстина Мулюоліте зазначає, що під час воркшопу народилося багато ідей, як створити візію майбутнього міста та на чому акцентувати. Наприклад, школи, бібліотеки з публічними просторами можуть стати центром для громади і символом оновлення.
Перший воркшоп у Вільнюсі спрацював: тепер разом із ініціативою Mariupol Reborn платформа для діалогу стартувала в Україні. Розуміючи чутливість теми, зустріч із маріупольцями в Києві модерувала Діана Проценко — президентка Національної асоціації медіаторів України, а також команда фасилітаторів, що створили відчуття «домашнього діалогу на кухні великої маріупольської родини». Воркшоп так і назвали: розмова за кухонним столом. За словами учасників, вони покидали зустріч із відчуттям надії та віри у повернення додому.
Ми хочемо додому, ми були щасливими людьми.
ділились маріупольці
У результаті, урбаністи зібрали побажання містян щодо міського середовища, муніципальних послуг і взаємодії із владою, освіти та медицини, економіки, екології, культури, спорту, традицій, безпеки, а також рекомендації команді експертів, які працюватимуть над Стратегією відновлення. Вікторія Тітова зазначає, що під будь-які побажання мешканців можна підібрати урбаністичні рішення, і подальший розвиток міста буде опиратися саме на їх бачення. Над цим працюватиме мультидисциплінарна група з 37 фахівців з різних країн світу — це архітектори-урбаністи, економісти, спеціалісти з екології, вивчення конфліктів, комеморіалізації, стійкого розвитку та інші.
На основі ідей творчих майстерень, діалогів з маріупольцями, дискусій пишеться історія майбутнього міста, вимальовуються й утверджуються орієнтири для більш чіткого бачення міста. Мета — удосконалити реалізовані ідеї відродження міста, які б сприяли якісній зміні міста, прориву та водночас відображали його унікальність. Еґле Віткуте додає, що надзвичайно важливо, щоб результат цієї ініціативи — орієнтири бачення звільненого Маріуполя — був корисним для жителів міста, які братимуть участь у його відбудові та відродженні. Місто — це в першу чергу люди.
Авторки тексту: Моніка Репчите та Анастасія Нагірняк для NV Life