Вакансії є, а працівників — немає. В останні кілька років це стало реальністю для українського бізнесу. The Page разом із HR-експертами, що увійшли до складу журі проєкту «Найкращі роботодавці України 2025», оцінюють глибину кадрової кризи, її галузеві та регіональні особливості.
Дефіцит кадрів: скільки людей не вистачає на робочих місцях
Те, що працівників в Україні бракує, вже не новина, але масштаби проблеми лише збільшуються. Наталія Слинько, засновниця та CEO консалтингової компанії Talent Match, звертає увагу, що на сайтах з пошуку роботи на одну вакансію припадає всього два резюме. Враховуючи, що один кандидат може створити до п’яти резюме на різні посади, насправді вакансій реально більше, ніж пошукачів. Отже, експерти кажуть, що загалом в Україні не вистачає від 14% до 40% працівників.«За даними різних HR-аналітик (EY, GRC, Work.ua, HRD Club), в середньому 25–30% вакансій залишаються відкритими, а в реальності — і всі 40%», — підтверджує Олена Журочкіна, незалежна HR-експертка.
Про схожі цифри говорить і HR-експертка Тетяна Пашкіна: «Дефіцит працівників існує не перший рік,
по різних професіях і в різних компаніях він відрізняється. Бачила цифри від 14 до 40%».
Отже, бізнесу стає все важче знайти спеціалістів, і це, звісно, гальмує роботу компаній і розвиток економіки країни. Дослідження Інституту економічних досліджень та політичних консультацій підтверджує, що нестача кадрів є головним бар'єром для бізнесу разом із безпековим фактором.«Що стосується браку робочої сили, то цей тренд поступово, повільно набирав вагу і в цілому є більш сталим. Особливо гостро дефіцит кадрів відчувається в той момент, коли бізнес хоче попри ризики екстенсивно розвиватися і підприємство виходить на ринок шукати персонал», — розповіла The Page в інтерв’ю Оксана Кузяків, виконавча директорка ІЕД.
Які галузі та регіони відчувають дефіцит кадрів найгостріше
Дефіцит кадрів не оминає жоден сектор, але кадрова криза по-різному проявляється в різних галузях та регіонах.«Сучасний український ринок праці стикається з очевидним дисбалансом: кількість наявних кандидатів не відповідає масштабним потребам бізнесу та державних інституцій. Найгостріше це проявляється у високотехнологічних сферах.
Професії, що пов’язані з IT, робототехнікою, кібербезпекою, аналітикою даних та розробкою штучного інтелекту, формують сегмент з надзвичайно високим попитом, який суттєво перевищує кадрову пропозицію», — пояснює Катерина Скибська, генеральна директорка компанії Dopomoga Ukraine.
Лідерство за кількістю вакансій також зберігають робітничі професії. Адже підприємствам критично бракує висококваліфікованих трактористів, слюсарів, електрогазозварників, монтажників, водіїв та швачок.«Найбільші складнощі мають роботодавці з закриттям вакансій в будівельній сфері, логістиці (механіки, водії, експедитори), а також інженерних спеціальностей, регіональних менеджерів, торгових представників», — додає Домініка Іванова-Бекар, засновниця HR-агенції Bekar Consulting.
Інші експертки також підтверджують тенденції. «Гостро брак кадрів відчувають виробничі підприємства, ресторанно-готельний бізнес, будівництво. А також підприємства, де є потреба у «чоловічих» професіях: слюсарі, монтажники, зварювальники, токарі, електрики тощо», — зазначає Злата Тягунова, кар'єрна та HR-консультантка.
Серед динамічно зростаючих напрямів Катерина Скибська також виокремлює транспортно-логістичну сферу, яка перебудовується під нові маршрути постачання, та систему охорони здоров’я й соціальних послуг, де зростає запит на медсестер, реабілітологів та спеціалістів із психологічної підтримки.
Галузевий зріз кадрової кризи, за оцінками Олени Журочкіної, виглядає так:
- будівництво: нестача інженерів, виконробів, монолітників, архітекторів;
- медицина: брак лікарів, середнього медперсоналу, фармацевтів;
- агро: дефіцит механізаторів, агрономів, технічних спеціалістів;
- IT: дефіцит менший, але є проблема «вузьких ніш», таких як кібербезпека;
- ритейл і логістика: гострий попит на лінійний персонал та середній менеджмент.
В розрізі територій, за словами Іванової-Бекар, складніша ситуація з кадрами в Чернівецькій, Запорізькій, Харківській, Херсонській, Закарпатській, Тернопільській областях. Тобто, можна виділити як прифронтові регіони, так і захід України.
Проте, ситуація з топменеджерами неоднозначна. «В нашій практиці я не відчуваю дефіциту на топпосади, отут у мене багато кандидатів,
але там зовсім інші складнощі при закритті вакансій», — зазначає Наталія Слинько. З іншого боку, відповідно до запитів клієнтів Bekar Consulting, в 2025 році підвищився попит на керівників з продажів у В2В, комерційних директорів, керівників e-commerce, CEO та СОО.
До речі, попри попит на ІТ-спеціалістів вузького профілю, загалом на ринку ситуація неоднозначна. Як зазначає Марія Шевчук, виконавча директорка Асоціації IT Ukraine, в інтерв’ю The Page, якщо до повномасштабного вторгнення в IT панував ринок кандидата, то зараз він однозначно на боці роботодавця. Це пояснюється і війною, і глобальною нестабільністю, і розвитком ШІ. Новачкам в IT стало значно важче знайти першу роботу, іноді вони навіть не можуть потрапити на співбесіду.
Виклики для ринку праці, пов’язані з великою війною
Безперечно, загострення дефіциту кадрів, з яким стикається Україна, є наслідком повномасштабної війни. Відповідно до прогнозів бізнесу, війна навряд чи закінчиться найближчим часом. Отже, цей фактор й надалі впливатиме на ринок праці.
Окремо варто згадати про вакансії у секторі оборони:
лише на найбільших рекрутингових платформах нараховуються десятки тисяч відкритих позицій, що демонструє системний запит на військових фахівців.
Також HR-експерти зазначають, що значне психологічне навантаження, яке чинить війна на людей, не сприяє експериментам із зайнятістю та зміною роботи за власним бажанням. Люди просто морально не готові до нових викликів та кардинальних змін у професійному житті.«Рекрутери все частіше стикаються з небажанням та неготовністю кандидатів відповідати навіть на самі «смачні» пропозиції по зміні роботи, мотивуючи психологічною неготовністю до нових викликів», — розповідає Домініка Іванова-Бекар.
Співрозмовниця The Page додає, що для компаній, які не надають бронювання від мобілізації, особливим викликом стало закриття вакансій, що передбачають відрядження. Такі позиції можуть зависати місяцями. Іванова-Бекар уточнює, що середній строк на закриття цих вакансій збільшився з 3–4 тижнів до 1,5–3 місяців.
Ситуація зрозуміла, адже потенційні кандидати чули чимало історій про те, як, скажімо, експедиторів або водіїв зупиняють на дорозі,
після чого вони швидко потрапляють на полігон.
Чергову небезпеку для ринку праці створює нещодавнє відкриття кордонів для чоловіків віком 18–22 років. Адже вони тепер можуть кинути роботу заради виїзду з України. В коментарі The Page Катерина Скибська зазначила, що відсоток молодих людей, які звільняються, невеликий, але бізнес вже готується до таких ризиків.
За словами Наталії Слинько, звільнення насамперед торкнулися великих компаній та ритейлу, які активно наймали молодь на початкові позиції. Експертка уточнює: компанії поки фіксують відтік у 3–5%, що лише трохи більше за природну плинність. Але згодом тренд може посилитись й стане більш очевидним напочатку 2026 року.
На жаль, разом із війною кадрова криза не завершиться. Адже на етапі відновлення бізнес та державний сектор потребуватимуть ще більше фахівців, ніж зараз. Отже, ця проблема ще довго буде стримувати розвиток економіки й розширення бізнесів.
