За умов війни українським експортерам зерна доводиться обʼєднуватися, аби формувати більші експортні суднові партії. Це, серед іншого, дозволило вийти і на нові ринки збуту продукції АПК. Як передає кореспондент ЦТС, на цьому наголосив генеральний директор компанії “Гермес-Трейдинг” Юрій Скічко під час форуму Grain Storage Forum, який проходить у Києві.
"У перші роки повномасштабної війни українські аграрні компанії постали перед викликом - або самотужки шукати ринки збуту і опинитися перед питанням: чим далі сіяти і отримувати новий врожай, - каже Скічко. - У нашому випадку об’єднання з іншими компаніями дозволило нам збільшувати обсяги реалізації продукції і реалізувати обсяги товару розміру хендісайз, а також обдумувати можливості виходу на ринки, де працюють судна розміром панамакс або супрамакс".
За словами топ-менеджера, для освоєння нових ринків українськими компаніями необхідна підтримка з боку профільних міністерств. "Уже багато було зроблено і багато робиться, щоб нас на цих ринках розуміли та зустрічали, - підкреслив він. - Так, новим для нас цього року став ринок Сирії.
Через посушливі умови ця країна фрахтуватиме більше 2 млн тонн пшениці, в тому числі й української".
Нові ринки - це підвищені ризики. Досвід роботи з цими ризиками, за словами Скічка, нині напрацьовується в кожному відділі кожної компанії через спілкування з покупцями. "Ми ці кроки робимо, але хотілося би отримати й підтримку, в тому числі, й від фінансових установ, які могли би надавати підтримку в фінансуванні торгових операцій, в фінансуваннях експорту зерна, щоби ми закріплювали свої позиції, як українські експортери на зовнішніх ринках".
Водночас, генеральний директор "Асоціації Український клуб аграрного бізнесу" Олег Хоменко зауважує: "якщо подивитися по портфоліо хто, куди і як експортує, то з України 55% агропродукції виходить на європейський напрямок, 20% - на близький і середній схід і 15% - на африканські країни".
Африка, за його словами "дуже перспективний ринок", але на ньому в нас є певна конкуренція з росіянами. "Із цим потрібно працювати. Якщо ми хочемо виходити на нові ринки, такі як африканські, нам потрібно конкурувати росіянами, - наголошує Хоменко.
- Вони взяли таку сильну позиційну річ, як захід на ринки державних компаній. Ті працюють на довгострокових річних контрактах і можуть за рахунок держави занижувати ціни і цим, власне, вибивати нас із цього ринку. Але зрештою Африка є досить перспективною".
Одним із шляхів розвитку на цьому напрямку могло би стати посилення державницької позиції для розвитку спроможності кредитно-експортного агентства, яке могло би забезпечити гарантії при експорті в африканські країни.
"Ні для кого не секрет, що Африка розраховується не досить справно за своїми контрактами, - зауважу очільник асоціації. - Компанії, які заходили туди, досить часто стикалися з проблемами за термінами розрахунків, деякі взагалі з розрахунком за доставлений товар. У таких випадках кредитування агентства допомагало би виходити на ці ринки".
Звісно, в держави може не бути достатньо ресурсу для функціонування такого кредитно-експортного агентства, припускає Хоменко. Але на його думку, до вирішення цього питання могли би долучитися європейські партнери, які стверджують, що наша продукція тисне на їх ринок. "Давайте перенаправимо цю продукцію і будемо спільно наповнювати кредитно-експортне агентство, яке буде гарантувати постачання", - пропонує він.
Із тим, що росіяни активно заходять на ринки, на яких може бути й Україна, погоджується і голова комітету з питань аграрної та земельної політики Олександр Гайду. Саме тому, за його словами, комітет активно розвиває українське законодавство і імплементує його в європейське.
"Хоч ми й готуємося до вступу в ЄС в 2030 році, але є політичні домовленості, що це може статися й раніше, наголошує він. - Ми маємо бути до цього готовими. Аграрії мають бути адаптованими до нових правил гри".
