В Україні збираються оновити систему добровільного накопичувального пенсійного забезпечення та запровадити новий інститут — добровільні пенсійні фонди. Передбачається, що громадяни зможуть формувати в них особисті пенсійні накопичення, які інвестуватимуться, обліковуватимуться на індивідуальних рахунках і зможуть передаватися у спадщину.
Для реалізації реформи до Верховної Ради подали пакет із трьох взаємопов’язаних законопроєктів, які мають урегулювати діяльність добровільних пенсійних фондів, особливості їх оподаткування та припинення як юридичних осіб.
До парламенту подали проєкт Закону «Про добровільні пенсійні фонди» №15570. Документ спрямований на розвиток третього рівня пенсійної системи та приведення українського законодавства у відповідність до вимог Європейського Союзу.
Як зазначається у пояснювальній записці, одним із пріоритетів соціально-економічної політики України є розвиток накопичувального пенсійного забезпечення та його добровільного компонента. За належних інституційних умов такі фонди можуть стати додатковим джерелом пенсійних накопичень громадян і довгострокових фінансових ресурсів для економіки.
Фактична розбудова третього рівня пенсійної системи розпочалася у 2004 році після набрання чинності Законом «Про недержавне пенсійне забезпечення». Станом на 24 серпня 2026 року до Реєстру недержавних пенсійних фондів внесено інформацію про 54 установи. Водночас значна частина з них фактично припинила діяльність і залишається лише номінальними учасниками системи.
На кінець першого кварталу 2026 року загальна вартість активів третього рівня пенсійної системи становила 7,6 млрд грн. Попри поступове зростання цього показника, ринок накопичувального пенсійного забезпечення залишається одним із найменших серед ринків небанківських фінансових послуг і не демонструє динамічного розвитку.
Учасниками недержавних пенсійних фондів були 889,2 тис. осіб, із яких 92,5 тис. уже отримали або продовжують отримувати пенсійні виплати. За весь час існування третього рівня пенсійної системи було сплачено 3,8 млрд грн внесків. При цьому 71,8% усіх внесків надійшли від роботодавців. Загальний розмір пенсійних виплат становив 2,1 млрд грн.
У пояснювальній записці наголошується, що за таких масштабів і незначного реального залучення громадян добровільна накопичувальна система не виконує своєї основної мети — суттєво не доповнює солідарну пенсійну систему та не забезпечує належного рівня життя після виходу на пенсію.
Крім того, глобальна фінансова криза 2008–2009 років, події 2014–2015 років і повномасштабна війна, що розпочалася у 2022 році, виявили низку системних проблем. Серед них названо недостатній захист прав учасників, прогалини й колізії у законодавстві, декларативну відповідальність установ пенсійного забезпечення та осіб, які фактично ними керують, а також недосконалість пруденційного нагляду.
Законопроєкт №15570 має врахувати положення Директиви ЄС 2016/2341 про діяльність установ професійного пенсійного забезпечення та нагляд за ними, а також Директиви 2014/50/ЄС про мінімальні вимоги для підвищення мобільності працівників між державами ЄС шляхом покращення набуття і збереження додаткових пенсійних прав.
Передбачається, що належне функціонування добровільного пенсійного забезпечення дозволить громадянам після досягнення пенсійного віку отримувати додаткові виплати за рахунок сформованих накопичень. Протягом усього періоду накопичення пенсійні внески інвестуватимуться. Кошти кожної особи обліковуватимуться на її індивідуальному пенсійному рахунку та зможуть бути успадковані.
Проєктом пропонується встановити кінцеву відповідальність органів управління і нагляду пенсійних компаній за дотримання законодавства та належне виконання зобов’язань перед учасниками і вигодонабувачами добровільних пенсійних фондів.
Систему управління такими установами планують привести у відповідність до сучасних стандартів корпоративного управління та вимог законодавства ЄС. У пенсійних компаніях мають бути запроваджені системи внутрішнього контролю, управління ризиками, комплаєнсу та внутрішнього аудиту.
Під час інвестування пенсійних активів пропонується застосовувати правило «розсудливої особи». Воно передбачає врахування насамперед довгострокових інтересів учасників і вигодонабувачів фондів, належну диверсифікацію активів та формування інвестиційного портфеля переважно з інструментів, допущених до обігу на регульованому ринку.
Потенційним і чинним учасникам, а також вигодонабувачам фондів мають надавати повну, актуальну та доречну інформацію. Відомості про діяльність пенсійних компаній і результати управління фондами повинні оприлюднюватися відповідно до вимог законодавства ЄС та міжнародних стандартів.
Також передбачається запровадження перспективного ризик-орієнтованого пруденційного нагляду, спрямованого на захист прав та інтересів учасників і вигодонабувачів, а також забезпечення стабільності та надійності пенсійних установ.
Інформацію про учасників і вигодонабувачів добровільних пенсійних фондів, активи системи та інші важливі дані планують зберігати централізовано.
Законопроєкт також передбачає внесення змін до законів про державне регулювання ринків капіталу, ринки капіталу та організовані товарні ринки, рекламу, систему гарантування вкладів фізичних осіб, загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, недержавне пенсійне забезпечення, страхування, інвестиційну діяльність, акціонерні товариства, бухгалтерський облік і фінансову звітність.
Податкові правила для добровільних пенсійних фондів
Разом із основним документом до Верховної Ради подали проєкт Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв’язку з прийняттям Закону України “Про добровільні пенсійні фонди”» №15571.
Його розробили для належного податкового регулювання відносин, пов’язаних із запровадженням добровільних пенсійних фондів.
Нині Податковий кодекс регулює оподаткування у сфері діяльності недержавних пенсійних фондів, страхових організацій і банків, які здійснюють пенсійне забезпечення відповідно до Закону «Про недержавне пенсійне забезпечення». Водночас у ньому немає норм, які визначали б особливості оподаткування добровільних пенсійних фондів, а також права та обов’язки відповідних податкових агентів.
Як пояснюють автори законодавчої ініціативи, відсутність такого регулювання унеможливить повноцінну роботу добровільних пенсійних фондів після набрання чинності основним законом. Це також може створити правову невизначеність щодо оподаткування операцій із формування та використання пенсійних накопичень і призвести до неоднакового застосування податкового законодавства.
Законопроєкт №15571 має визначити особливості податкового режиму для добровільних пенсійних фондів, їхніх вкладників, учасників та вигодонабувачів, а також узгодити новий механізм із положеннями Податкового кодексу.
Зокрема, пропонується включити добровільні пенсійні фонди до визначення недержавного пенсійного забезпечення та уточнити окремі терміни,
що використовуються у сфері пенсійних накопичень.
На внески до добровільних пенсійних фондів планують поширити правила оподаткування доходів фізичних осіб, зокрема під час визначення бази оподаткування та доходів, які не включаються до загального місячного або річного оподатковуваного доходу.
Фізичним особам пропонують надати право включати до податкової знижки суми пенсійних внесків, сплачених за договорами з добровільними пенсійними фондами. Такий механізм має працювати за аналогією з правилами, що застосовуються до недержавних пенсійних фондів.
Крім того, законопроєкт визначає податкових агентів щодо доходів, які виплачуватимуть учасникам та вигодонабувачам добровільних пенсійних фондів.
Реалізація документа також не потребуватиме додаткових витрат із державного бюджету. Очікується, що зміни розширять можливості громадян самостійно формувати додаткові пенсійні накопичення та підвищать рівень їхньої фінансової захищеності після завершення трудової діяльності.
Сформовані довгострокові накопичення розглядаються також як потенційне джерело внутрішніх інвестиційних ресурсів для економічного розвитку,
відновлення інфраструктури, реалізації інвестиційних проєктів і післявоєнної відбудови України.
Як припинятимуть діяльність добровільних пенсійних фондів
Третім документом із відповідного пакета став зареєстрований у парламенті проєкт Закону «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо регулювання функціонування добровільних пенсійних фондів» №15572.
Він має узгодити положення Цивільного кодексу з нормами про особливості припинення добровільного пенсійного фонду як юридичної особи. Необхідність окремого документа пов’язана також із законодавчою вимогою, за якою зміни до Цивільного кодексу можуть вноситися виключно окремими законами про внесення змін до нього.
Законопроєкт передбачає, що особливості припинення діяльності добровільного пенсійного фонду як юридичної особи встановлюватимуться законом. Документ безпосередньо пов’язаний із проєктом Закону «Про добровільні пенсійні фонди» №15570.
Очікується, що ухвалення змін дозволить уникнути правових колізій, які можуть виникнути після набрання чинності законом про добровільні пенсійні фонди.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/suduaта на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.
