Українців закликають не спустошувати продовольчі полиці у магазинах. Через удари ворога по продовольчих складах може виникнути тимчасовий дефіцит деяких товарних позицій, а ускладнення процесів постачання та зберігання продуктів призведе до їхнього незначного подорожчання, однак голоду в Україні точно не буде. Через це не варто перетворювати свої помешкання на склади круп, олії та консервів.
Відчутного дефіциту їжі в Україні не буде за будь-яких обставин, а бізнес подбає про те, щоб закрити й невеличкі прогалини у продовольчій палітрі українців, запевнив міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький на брифінгу.
Українцям не варто формувати запаси, більші за місячну потребу, оскільки тривалого дефіциту продовольства в країні не прогнозують, каже Тарас Висоцький.
За його словами, рекомендації для населення щодо продовольчих запасів у період війни залишаються незмінними. Йдеться про базовий набір продуктів приблизно на один місяць. Водночас конкретний перелік залежить від складу родини, її потреб та індивідуальних обставин.
Міністр наголосив, що нинішня ситуація з постачанням продовольства не повторює кризу 2022 року.
Ризиків масштабних перебоїв із забезпеченням продуктами наразі немає. Водночас пошкодження складських об’єктів змушує бізнес змінювати логістичні маршрути, через що в окремих випадках доставка товарів може тривати довше.
Перебудова системи постачання, за оцінкою Висоцького, також може позначитися на цінах. Загальний вплив пошкоджень складської інфраструктури та зміни логістики може становити близько 2,5% зростання вартості продовольства у масштабах країни. Це, звісно, усереднений макроекономічний прогноз для всієї групи харчових товарів, тоді як ціни на конкретні категорії продукції можуть реагувати на зміни по-різному.
Україна може повністю забезпечити себе продовольство за винятком однієї позиціїВисоцький також навів дані щодо співвідношення внутрішнього споживання та експорту. Якщо не брати до уваги зернові та олійні культури, приблизно 70–80% виробленої в Україні продовольчої продукції залишається на внутрішньому ринку, а близько 20–30% спрямовується на експорт.
Для зернових та олійних культур картина протилежна: приблизно чверть продукції використовується всередині країни,
тоді як близько 75% іде на зовнішні ринки.
Україна експортує широкий спектр продовольчих товарів. Серед них — крупи, заморожена продукція, цукор, рослинна олія, молочні та м’ясні вироби, яйця, а також окремі види фруктів, зокрема яблука та виноград. Натомість овочі, які традиційно входять до борщового набору, переважно виробляються для українських споживачів, тому їхня частка в експорті залишається невеликою.
Найбільш залежною від імпорту категорією продовольства є риба та морепродукти. Понад 80% обсягів її внутрішнього споживання забезпечується імпортом.
Втім, і щодо цієї категорії міністр не бачить передумов для тривалого дефіциту. За його словами, прикордонна логістика продовжує працювати, а імпортні товари можуть доставлятися безпосередньо до місць продажу. Тому, попри можливі тимчасові логістичні труднощі, системних проблем із доступністю імпортного продовольства наразі не очікується.
Нагадаємо, в Україні різко злетіли ціни на яйця.І, як кажуть експерти, це лише початок подорожчання.