Надаємо, що раніше «Судово-юридиячна газета» повідомляла, що Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував парламенту прийняти за основу законопроєкт № 15458 про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо врегулювання простроченої заборгованості військовослужбовців, цивільних осіб, які позбавлені особистої свободи або зникли безвісти, членів їхніх сімей та осіб з інвалідністю у період дії воєнного стану в Україні та у післявоєнний час.
Проте, Головне науково-експертне управління Верховної Ради звернуло увагу на низку юридичних проблем у законопроєкті № 15458, який передбачає можливість прощення або анулювання споживчої заборгованості окремих категорій військовослужбовців, цивільних осіб та членів їхніх сімей.
Зокрема, Управління вважає незавершеним механізм такого списання, а також вказує на термінологічні неузгодженості та відсутність належного фінансово-економічного обґрунтування.
Законопроєкт № 15458 пропонує внести зміни до Закону України «Про споживче кредитування», Податкового кодексу України та Закону України «Про виконавче провадження».
Серед іншого, передбачається надати членам сімей, спадкоємцям та представникам військовослужбовців, які загинули, померли чи зникли безвісти, осіб, які перебувають у полоні, цивільних осіб, позбавлених особистої свободи або зниклих безвісти, а також особам з інвалідністю внаслідок війни можливість звертатися до кредитодавця або нового кредитора з клопотанням про прощення чи анулювання боргу.
Водночас запропонована конструкція передбачає, що кредитодавець або новий кредитор має право а не обов’язок прийняти рішення про прощення боргу. Причому списати можна 100% заборгованості або іншу її частину, яку визначить сам кредитодавець чи новий кредитор.
Кредитодавцю фактично залишають свободу вирішувати, скільки боргу списуватиСаме ця конструкція стала одним із ключових зауважень. Законопроєкт не визначає критеріїв, за якими кредитодавець має ухвалювати рішення про прощення заборгованості, підстав для відмови та критеріїв визначення розміру списання. Не встановлено також строків розгляду звернення, порядку його розгляду та можливості повторного звернення.
Фактично питання прощення боргу залишається на розсуд кредитодавця або нового кредитора.
«Такий підхід не відповідає вимогам правової визначеності та створює передумови для різного застосування відповідних положень щодо осіб, які перебувають в однаковому правовому становищі», – зазначає Управління.
Механізм списання боргу пропонують розмістити не в тій нормі ЗаконуОкреме зауваження стосується місця запропонованої норми в Законі України «Про споживче кредитування». Законопроєкт передбачає заміну чинного абзацу 10 пункту 62 розділу IV новими положеннями про можливість прощення або анулювання боргу.
Однак сам пункт 62 встановлює спеціальні правила етичної поведінки кредитодавця, колекторської компанії та інших відповідних осіб під час врегулювання простроченої заборгованості захищених категорій споживачів у період воєнного стану та протягом 90 днів після його припинення або скасування.
Можливість прощення або анулювання боргу, як зазначається у висновку, виходить за межі предмета правового регулювання цього пункту.
Крім того, перелік осіб, на яких поширюється чинне положення про захищені категорії споживачів, не збігається з переліком осіб, щодо яких пропонується застосовувати механізм прощення боргу.
Зокрема, до захищених категорій споживачів не належать цивільні особи, про яких йдеться у запропонованій редакції.
Тому відповідні положення юридично коректніше сформулювати в окремому пункті Закону.
Термін «цивільні особи» може ускладнити визначення отримувачів пільгиПроблеми є і в термінології законопроєкту. У ньому використовуються поняття «особи, які перебувають у полоні», «цивільні особи, які позбавлені особистої свободи», «особи, з якими втрачено зв’язок», «особи, які зникли безвісти». При цьому така термінологія не узгоджується з відповідним законодавством, що може ускладнити практичне застосування запропонованих положень.
Зокрема, формулювання «цивільні особи, які позбавлені особистої свободи» не враховує термінологію Закону України «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України», де використовується поняття «цивільна особа, позбавлена особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України».
Окреме зауваження стосується поняття «цивільні особи», яке використовується для визначення осіб,
заборгованість яких може бути прощена або анульована. Його зміст у законопроєкті не визначається і не встановлюється коло осіб, яке воно охоплює.
У чинному законодавстві термін «цивільна особа» використовується, зокрема, у Законі України «Про символіку Червоного Хреста, Червоного Півмісяця, Червоного Кристала в Україні». Тому використання цього поняття без визначення його змісту або відсилання до відповідного законодавства «може призвести до ускладнення визначення кола осіб, на яких поширюватиметься запропонований механізм».
Є також термінологічна неузгодженість із самим Законом України «Про споживче кредитування»: у законопроєкті використовується формулювання «прощення (анулювання) боргу», тоді як чинний Закон містить конструкцію «анулювання заборгованості».
Право на звернення є, але перелік осіб у механізмі списання вже іншийУ запропонованій редакції є й внутрішня неузгодженість щодо кола осіб. Перелік тих, хто має право звернутися до кредитодавця або нового кредитора з клопотанням про прощення боргу, не збігається з переліком осіб, щодо яких кредитодавець або новий кредитор має право ухвалити відповідне рішення.
Зокрема, особи з інвалідністю внаслідок війни та цивільні особи, які позбавлені особистої свободи, мають право на звернення, але в положенні про документи, на підставі яких приймається рішення про прощення або анулювання боргу, вони вже не згадуються.
Податкову пільгу для списаного боргу пропонують розширити без належного обґрунтуванняЗаконопроєкт також передбачає збільшення до розміру однієї мінімальної заробітної плати неоподатковуваної основної суми боргу, прощеного кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою банкрутства.
Водночас у разі виконання кредитором рішення суду про звільнення боржника — фізичної особи від боргів у справі про неплатоспроможність неоподатковувана сума боргу не перевищує 25% розміру однієї мінімальної заробітної плати.
Така відмінність, на думку Управління, «носить дискримінаційний характер». При цьому у пояснювальній записці не наведено належного обґрунтування необхідності збільшення неоподатковуваного розміру відповідно до вимог частини першої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
Неясно, які саме проценти звільняються від ПДФОЩе одна проблема виникає із запропонованим звільненням від оподаткування податком на доходи фізичних осіб сум процентів,
комісій та інших платежів за договором про споживчий кредит або іншим договором, які не підлягають сплаті відповідно до частини 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Водночас ця норма передбачає, що для визначених категорій військовослужбовців та їхніх дружин або чоловіків не нараховуються, зокрема, проценти за користування кредитом, але встановлює винятки щодо окремих кредитних договорів.
У результаті, як зазначається у висновку, зі змісту запропонованої норми Податкового кодексу незрозуміло, про які саме проценти, що не підлягають сплаті платником податків, йдеться. Це не відповідає принципу правової визначеності.
«Післявоєнний час» у назві законопроєкту юридично не визначенийПотребує корегування і назва законопроєкту. Формулювання «у період дії воєнного стану в Україні та у післявоєнний час» визначає часові межі некоректно, оскільки охоплює всі часові межі дії.
Крім того, поняття «післявоєнний час» є юридично невизначеним.
Не вистачає розрахунків щодо впливу на бюджет і фінансовий ринокОкремо Управління звернуло увагу на відсутність належного фінансово-економічного обґрунтування.
Відповідно до статті 27 Бюджетного кодексу України та пунктів 2, 3 частини першої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроєкту мали бути надані відповідні розрахунки.
Натомість у пояснювальній записці лише зазначено, що реалізація законопроєкту у разі його прийняття не призведе до додаткових видатків з Державного бюджету України.
Водночас відсутнє належне обґрунтування очікуваних соціально-економічних, правових та інших наслідків застосування закону. Це, зокрема, не дозволяє оцінити його пропозиції в аспекті впливу на ринок фінансових послуг, динаміку втрат бюджету, ризики оптимізації оподаткування та відмивання коштів.
Потрібно узгодити строки набрання чинності та підготовки підзаконних актівЩе одне зауваження стосується строку набрання чинності. Законопроєкт передбачає, що закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Водночас Кабінету Міністрів України пропонується протягом трьох місяців із дня опублікування закону забезпечити прийняття необхідних нормативно-правових актів та привести свої акти у відповідність із ним.
Аналогічний тримісячний строк передбачено для Національного банку України.
Тому строк набрання чинності законом потребує уточнення.
Крім того, з огляду на повноваження НБУ у сфері забезпечення фінансової стабільності доцільно отримати його експертний висновок щодо пропозицій законопроєкту. Також доцільним є отримання висновку Кабінету Міністрів України.
Що потребує доопрацюванняОтже, ключові зауваження стосуються як механізму прощення або анулювання кредитної заборгованості, так і окремих податкових та процедурних положень. Насамперед потребують доопрацювання критерії та порядок ухвалення рішень про списання боргу, підстави для відмови, строки розгляду звернень і правила визначення розміру прощення.
Крім того, необхідно узгодити термінологію та коло осіб, на яких поширюватиметься механізм, скорегувати податкові положення, назву та строки набрання чинності законопроєктом. Також необхідні належне фінансово-економічне обґрунтування і оцінка його можливого впливу на ринок фінансових послуг та бюджет.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/suduaта на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.
