Наступна зима в Україні може стати найважчою від початку повномасштабної війни. Зокрема, протягом опалювального сезону Росія, ймовірно, суттєво посилить атаки на українську енергетичну інфраструктуру. А це створює ризик виникнення тривалих блекаутів. Проте, як з'ясувалося, до автономної роботи протягом 72 годин за всіма дев'ятьма базовими послугами готові лише 4% громад. Ба більше, майже третина українських громад та половина великих міст можуть втратити можливість забезпечувати базові критичні послуги вже протягом першої доби масштабного блекауту.
Про це, як повідомляє видання "РБК-Україна", заявила голова парламентського комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк.
Наразі резервним живленням забезпечено близько 67% критичних об'єктів. Водночас лише 4% громад здатні автономно працювати понад 72 години, одночасно підтримуючи всі дев'ять базових послуг.
Додатковий ризик створює дефіцит пального. 78% громад потребують збільшення його запасів. Водночас саме на пальне для генераторів і котелень припадає 48% від загального обсягу потреб,
про які заявляє місцева влада.
"Тому передусім необхідно провести аудит потужності наявних генераторів проти реального навантаження об'єктів, впровадити протоколи черговості навантаження і окремо зосередитися на водоканалах та насосних станціях", — зазначає Олена Шуляк.
Де пропонують брати пальнеАби вирішити проблему забезпечення громад пальним, у парламенті пропонують сформувати обласні резерви із чітко визначеними пріоритетами. У разі блекаутів передусім пальним мають забезпечуватися лікарні, водоканали та шкільні котельні.
Ще один варіант — попередні домовленості з місцевими паливними компаніями. Такими меморандумами можуть визначатися обсяги поставок, ціни та умови постачання у разі тривалих відключень світла.
"Такі меморандуми можуть фіксувати, куди і яким громадам постачати паливо в разі блекауту, за якою ціною і на яких умовах, і компанії наперед розумітимуть свою роль у кризовій ситуації", — пояснює Шуляк.
Для розширення інфраструктури зберігання пального пропонують залучати донорське фінансування. Водночас невеликим сільським громадам у парламенті радять об'єднувати резерви,
щоб ефективніше розподіляти їх у кризових ситуаціях.
Громади не знають, скільки людей потребуватимуть допомогиЩе однією проблемою є відсутність точного обліку вразливих мешканців, які можуть потребувати допомоги під час тривалих відключень. Як наслідок, 34% громад не знають точної кількості мешканців, яким зможуть надати допомогу власними силами.
"Такий реєстр повинен бути прив'язаний до конкретного плану дій: хто і яким транспортом здійснює евакуацію, хто перевіряє потреби людей, хто постачає воду чи ліки", — наголосила Шуляк.
Про наявність зазначених проблем свідчать результати опитування "Готовність громад до зими 2026/27". Зазначене дослідження провів аналітичний центр We Build Ukraine у період з 1 по 11 вересня. В опитуванні анонімно взяли участь 145 громад із 24 областей України та Києва.
Серед респондентів 46% становили громади центральних областей, 32% — прифронтових територій, ще 22% — західних регіонів.
Нагадаємо, стало відомо, куди роботодавець має відправляти працівників під час повітряної тривоги, якщо не має власного укриття
