Будівництво повністю або частково заглибленого складу може коштувати на 80–100% дорожче за стандартний наземний об'єкт класу А. А щоб інвестиції окупилися за звичні для комерційної нерухомості 9–10 років, чиста орендна ставка має становити щонайменше $10–11 за кв. м на місяць без ПДВ та операційних витрат.
Таку оцінку в інтерв'ю The Page дала директорка компанії UTG Євгенія Локтіонова.
Для порівняння, у вересні 2026 року оренда якісних складів у Київському регіоні сягала $6 за кв. м, а на заході України — $7. За кілька місяців ставки зросли приблизно на 12–13%.
За словами Локтіонової, основне здорожчання підземного об'єкта припадає на земляні роботи та підпірні стіни. Потрібно вийняти й утилізувати великий обсяг ґрунту, а конструкції мають витримувати тиск землі.
Найкритичнішою статтею витрат вона називає гідроізоляцію та дренаж: помилка на цьому етапі загрожує затопленням або постійною сирістю. Додаються посилені перекриття та колони, а також вентиляція і димовидалення.«Системи примусової вентиляції та димовидалення коштують у 2–3 рази дорожче, ніж на звичайному складі»,
— пояснює Локтіонова.
Раніше The Page дослідив, скільки коштує будівництво підземних складів і чи готові українські виробники захисних конструкцій створювати такі об'єкти. За оцінкою «Метінвесту», підземна споруда за однакового функціоналу може бути у 1,5–2,5 раза дорожчою за наземну.Скільки орендарі готові доплачувати за захищений склад
Попри різницю у вартості, Локтіонова говорить, що попит на захищені складські та виробничі площі вже є. Бізнес враховує не лише орендну ставку, а й можливі втрати товарів, обладнання та простої після російських атак.
За її оцінкою, будувати захищені комерційні площі може бути вигідно, якщо загальна площа проєкту перевищує 10 тис. кв. м, а орендна плата буде на 15–17% вищою.
У такому разі додаткові капітальні витрати на захист, за розрахунками UTG, можуть компенсуватися протягом перших 3–4 років роботи об'єкта. Серед потенційних орендарів Локтіонова називає FMCG-мережі, фармацевтичні компанії та поштових операторів.
Потреба в таких рішеннях зростає на тлі масштабних втрат складського фонду. Від початку великої війни Україна втратила близько 2,1 млн кв. м сучасних складів класів А і В, а лише на Київщині втрати становлять близько 1,5 млн кв. м.
У повному матеріалі The Page Євгенія Локтіонова також пояснює, що саме бізнес уже намагається переносити під землю, чи може комерційний склад одночасно бути укриттям, чому компанії обирають децентралізацію та які проєкти стримують земля й дефіцит підключень до електромереж.
