Старый друг лучше новых двух: как Коломойский руками «Нафтогаза» сохранил контроль над «Укрнафтой»

Почему главу «Укрнафты» назначили вручную, кто имел наибольшие шансы пока конкурс еще был конкурсом и возможен ли его перезапуск? (укр)

Пройшло півроку з часу, як наглядова рада «Укрнафти» призупинила міжнародний конкурс на посаду голови компанії та призначила на це крісло Олега Геза. До цього він уже рік займав посаду керівника з приставкою «в. о.».

Призначення в 2019 році Геза головою «Укрнафти» було  результатом домовленості між акціонерами компанії — «Нафтогазом»  та групою Приват Ігоря Коломойського.

«Нафтогаз» мав розрахуватися за спірні 2 млрд кубів газу, видобуті «Укрнафтою» в 2006—2012 роках. За ці кошти «Укрнафта» мала би погасити власний багатомільярдний податковий борг.

В свою чергу в «Укрнафті» формально відбулися «понятійно»-статутні зміни: міноритарні акціонери «Укрнафти» відмовилися від права, яке у них було до цього, — одноособово визначати кандидатуру на призначення голови правління.

Натомість була створена незалежна наглядова рада «Укрнафти», яка мала би призначити нового керівника компанії за результатами незалежного конкурсу із залученням міжнародної компанії Boyden.

Що з минулорічних домовленостей між акціонерами було виконано? По факту Наглядова рада з подачі комітету з призначення скасувала конкурс та продовжила повноваження «зрозумілого» Коломойському менеджера.

Мирова Коломойського і «Нафтогазу»: за рахунок чого будуть гасити борги «Укрнафти»

Крім того, в кінці листопада Зеленський підписав два закони, які врегульовують взаємні спільні борги між групою «Нафтогаз», «Укрнафтою» і державою. Нещодавно стало відомо про початок взаємних виплат.

Редакція Oilpoint спробувала розібратися, як міноритаріям вдалося залишити «старий» менеджмент «Укрнафти» та чому конкурс на голову правління скасували.

Ми звернулися до представників міноритарних та мажоритарних акціонерів в наглядовій раді «Укрнафти». Що з цього вийшло — в матеріалі Oilpoint.

Хто потрапив у список претендентів на голову «Укрнафти»

З весни 2019 року на замовлення «Укрнафти» рекрутингове агентство Boyden відібрало 179 претендентів на крісло голови правління. Пізніше цей перелік скоротився до півдюжини претендентів — так званого «короткого списку».

Таким його зробив комітет з призначення та винагород.

Власне, на той час всі ці кроки були заздалегідь прогнозовані. В травні цього року Наглядова рада мала обрати нового голову «Укрнафти» серед узгоджених претендентів з короткого списку. Однак, комітет «Укрнафти», де більшість членів номіновані міноритарним акціонером — групою Приват, ухвалив рішення про припинення конкурсу та призначення Олега Геза головою правління на невизначений період.

На засіданні члени Наглядової ради, номіновані Коломойським та один представник «Нафтогазу» підтримали рішення комітету щодо припинення конкурсу.

«В підсумку проголосували за скасування: це два представника міноритаріїв, три незалежних члена, номінованих міноритаріями, і один представник «Нафтогазу». Три незалежних члена, номінованих «Нафтогазом» (Олена Макеєва, Олег Мозговий і я), а також голова Наглядової ради Юрій Вітренко проголосували проти припинення конкурсу, а один представник НАК утримався», — описував  ситуацію голова комітету «Укрнафти» Андрій Бойцун.

Рішення про скасування конкурсу стало можливим за підтримки позиції міноритарних акціонерів представником «Нафтогазу» — Ярославом Теклюком.

Теклюк і сьогодні залишається головним юристом «Нафтогазу».

Тому повірити у те, що на згаданому засіданні Наглядової ради Теклюк відобразив свою особисту, а не «нафтогазівську» позицію доволі складно.

«Є багато що сказати, зокрема, чи був такий гарний конкурс, як кажуть, але я вважаю, що в інтересах компанії члени Наглядової ради не мають давати коментарі стосовно того, як приймалося рішення», — відповів Теклюк редакції на питання про причини голосування за припинення конкурсу.

Великий куш: навіщо компанії Коломойського почали повертати борги «Укрнафті»

Голова правління НАК Андрій Коболєв також називав причиною скасування конкурсу «дуже цікаву ситуацію з кандидатами». Однак, далі загадкових формулювань не дійшов ні Теклюк, ні Коболєв.

Щоб зрозуміти, що мали на увазі представники Нафтогазу, потрібно знати, хто потрапив до фінального списку кандидатів.

За інформацією Oilpoint, до короткого списку увійшли: кандидати, яких обрали міжнародні рекрутери, два кандидати від обох акціонерів та представники старого та нового менеджменту «Укрнафти».

Серед кандидатів від рекрутерів були іноземці,

які за результатами конкурсу Boyden набрали найвищі бали.

«Найвищі оцінки були у трьох іноземців, з приводу яких не було навіть підозри, що вони пов’язані з Коломойським», — повідомив редакції Юрій Вітренко, який в той час очолював Наглядову раду «Укрнафти».

Представником від мажоритарного акціонера «Нафтогазу» був Максим Вітик. Саме навколо цього кандидата розгорівся скандал між представниками НАКу – на той момент головою наглядової ради Юрієм Вітренком та менеджментом «Нафтогазу».

Вітренко пояснює, що запропонував кандидатуру Вітика, оскільки знав, що він пройшов рекрутинг в «Нафтогаз» на високу посаду. «Я як представник «Нафтогазу» повідомив комітету з призначень і винагород про кандидатуру Вітика. Я це зробив, тому що знав, що він вже розглядається на інші позиції в «Нафтогазі», — повідомив Вітренко.

В липні «Нафтогаз» дійсно призначив Вітика директором зі стратегічних проектів дивізіону «Розвідка та видобування».

Виникає питання, чому ситуація з кандидатами на голову правління від «Нафтогазу» стала спірною?

В «Нафтогазі» відповіли, що Вітик спеціаліст по геології,

і тому його кандидатуру розглядали в НАК на газовий дивізіон, а не на голову «Укрнафти».

Аукціони «Укрнафти»: чи продовжить Коломойський виводити гроші з держкомпанії

В свою чергу міноритарні акціонери «Укрнафти» вписали до претендентів на голову правління кандидата, який взагалі не хотів потрапити в цей список.

«Цей кандидат, наскільки мені відомо, обіймає посаду в іншій компанії, яка йому очевидно подобається. Він був навіть здивований тим, що його номінував «Приват», — повідомив редакції Вітренко.

За наперед узгодженими умовами конкурсу, поза списком оцінених претендентів від міжнародного рекрутера Boyden розглядалися кандидати від акціонерів, колишній та чинний менеджери — Марк Роллінз та Олег Гез.

За версією Вітренка, кінцевий список кандидатів на голову правління був таким, що в результаті міг виграти не ангажований групою Приват кандидат. Саме тому конкурс і вирішили скасувати.

Чому НАК не підтримав конкурс?

В цій всій історії виникає логічне запитання: чому «Нафтогаз», вперше за 14 років отримавши право взяти участь у виборі голови правління компанії цим правом не скористався?

У Вітренка є своя версія відповіді на це питання: у Коболєва свої домовленості з Коломойським і він іде назустріч олігарху, оскільки тримається за крісло голови «Нафтогазу». Це лише одна з версій і однозначної відповіді на питання немає. Залишається тільки факт, з яким сперечатися важко: призначення Геза відбулось не за відкритою процедурою, а в результаті домовленостей.

Ці домовленості виявились такими ж кулуарними, як і в часи, що були задовго до приходу в «Нафтогаз» команди реформаторів, декларуючих публічність і прозорість своїх дій.

Чи свідчить цей факт про те, що Коболєв став «проприватівським»? Найкраще на це питання відповісти за допомогою попереднього досвіду керівництва голови правління НАКу.

За роки керівництва «Нафтогазу» у Коболєва було декілька токсичних компромісів, коли він не помічав в своїй команді спущених зверху менеджерів.

Один з таких епізодів відбувся в 2014 році, коли керівником «Укргазвидобування» став Сергій Костюк. Його призначенню передувала відповідна «рекомендація» від представників групи «Вог». Те, що призначення Костюка відбулось за мовчазної згоди Коболєва не означало ж, що голова «Нафтогазу» «проВОГівський»? Звичайно, ні.

Юрій Вітренко: за міжнародними стандартами Коболєв для мене не є професійним менеджером

Просто на той час призначення Костюка було однією з умов, яка відчутно полегшувала життя Коболєва в кріслі керівника НАКу. Іншою стороною медалі було те, що тоді бенефіціари ВОГу отримали шанс «підзаробити».

Власне, цю можливість вони використали на повну — в пресі досі можна знайти десятки матеріалів про те, як структури цього трейдера за часів Костюка стали головними партнерами «Укргазвидобування» за немалими бюджетними контрактами. То чим Коломойський зі «своєю» напівдержавною «Укрнафтою»  зараз гірше?