Окупанти відкривають у Мелітополі ліцей-інтернат, до якого планують завести близько 100 маленьких українців з усіх прифронтових територій ТОТ Запорізької області.
Цинічно виглядає формулювання про те, що це діти з районів, які «постраждали від атак ЗСУ» - поки чобіт російського окупанта не ступив на українські землі, «постраждалих від атак ЗСУ» не було.
"Технологічна допомога" Інтернат планують відкрити у будівлі, де раніше розміщувався міський інтернат на Червоній гірці. Перед повномасштабним вторгненням туди переїхав ліцей Творчість. Окупанти цю зразкову школу закрили, як і п'ятий ліцей. І лише у серпні 2024 року пропагандисти заявили про відкриття нібито нової школи №5 на базі будівель на вул. Піонерська, 14/1.
Тепер же у цих же будинках відкривають ще й ліцей-інтернат, куди звозять дітей із сіл та селищ.
Примітно, що саму новину про заплановане відкриття інтернату було подано як другорядну. Головна ж новина – «гуманітарна допомога» від великої ІТ-компанії, назва якої не розголошується.
Скріншот із пропагандистського відео. "Гуманітарка". Однак піар-акцію на цій «події» зробили солідну.
Виступила і представниця «компанії-благодійника», і Ніна Вороніна, так званий директор уже навіть не школи №5, а «Художньо-естетичного ліцею-інтернату №5». Стандартні слова, нічого важливого, але більше подяки спонсорам.
Скріншот із пропагандистського відео Зібралися, попіарили спонсора, попіарили себе коханих, про дітей по суті жодного слова, крім того, що «вони постраждали від обстрілів ЗСУ». Без згадки України та/або української армії пропагандистська картинка була б неповною.
Ще та “директриса” Окремо слід зупинитися на особистості «директора» Вороніної. Почалося все з того, що у серпні 2024 року окупанти пафосно оголосили про відкриття «нової школи». Але вони «забули» вказати, що до їхнього приходу в місті благополучно працював ліцей № 5. Щоправда, розташовувався він за адресою Бейбулатова, 12, у центрі міста.
Як директор була представлена Ніна Вороніна – «досвідчений педагог». За фактом, це пенсіонерка із села Костянтинівка. А зробили її директором «нової» міської школи не через її педагогічні здібності, а через повну лояльність до окупаційної влади.
Саме Вороніна, колишній директор ліцею «Ерудит», була серед тієї жменьки зрадників-вчителів, які з радістю побігли співпрацювати з окупантами, за що отримала посаду директора Костянтинівської школи, а згодом і «нової».
Вже після цього Вороніна почала їздити на будь-які конференції, що проводяться в РФ, на «Великий педагогічний тиждень». Редакція РІА Південь вже публікувала розгорнутий матеріал, у якому докладно розповіла про колабораційну діяльність Вороніної.
Нещодавно ще в ЗОШ 5 відкрили “парту героя” - піонера-розвідника часів Другої світової війни Володимира Дубініна. Мовляв, добрий приклад для молоді. Вороніна, коментуючи цю "вакханалію", заявила, що парту переноситимуть із кабінету до кабінету раз на тиждень. І сидіти за нею будуть удостоєні честі не всі, а лише обрані: відмінники навчання та спорту.
