У Полтавській політехніці розпочався практичний модуль четвертої міжнародної зустрічі в межах проєкту Erasmus+ KA220‑ADU «TRUST». Перший день об’єднав українських і європейських фахівців для впровадження арт‑терапевтичних, соматичних і наративних підходів, спрямованих на психоемоційну реабілітацію людей, які постраждали внаслідок війни.
Мета проєкту та міжнародний консорціумІніціатива, що співфінансується Європейським Союзом, має на меті розробити культурно адаптовані методики арт‑терапії для роботи з травмами біженців і постраждалих від війни. Проєкт TRUST (Trauma of refugees in Europe: An approach through art therapy as a solidarity program for Ukraine war victims) координує Centre Neuro Psychiatrique St‑Martin (Бельгія) у партнерстві з кількома європейськими організаціями та Полтавською політехнікою.
- CNP Saint Martin (Бельгія): Клаудіо Маркес, Джослан Делуає, Ганна Самойленко, Олена Тіпцова;
- EuroPlural Project (Португалія): Рубієлсон Медейрос, Жуан Алвес Нето, Галина Ілюк, Франсіско Діас Олівейра;
- Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» (Україна): Анна Павельєва, Марина Тесленко, Ольга Лосієвська, Олена Кривенко та інші.
глина, віск, наративРанковий блок був присвячений створенню безпечного терапевтичного простору. Заняття розпочалися в укритті корпусу А, де відбувся інструктаж із безпеки та інтерактивна вправа «Мій настрій сьогодні», яка за допомогою метафор дозволила учасникам вербалізувати емоційний стан і налаштуватися на роботу в групі.
Одним із перших практичних майстер‑класів став розпис глиняного журавлика під керівництвом студентки образотворчого мистецтва Вікторії Пономаренко. У символіці журавля учасники знайшли асоціації миру, надії та відродження. Робота з керамікою й живописними матеріалами сприяла невербальному вираженню прихованих переживань і емоційному розвантаженню.
Другий практичний блок включав виготовлення свічки з вощини під керівництвом Лесі Клевакі та Вікторії Шевчук. Ця техніка поєднувала сенсорні прийоми, рефлексію і символіку світла: кожен учасник усвідомлював власні ресурси, джерела підтримки та способи самопідтримки. Вироблена свічка розглядалася як матеріалізований образ внутрішньої стійкості й надії та мала стати частиною фінального арт‑перформансу.
Паралельно для гостей працював практичний воркшоп з наративної терапії та сторітелінгу від письменниці Тетяни Рубан у книгарні «Є». Під час зустрічі учасники ознайомилися з її новим романом «Тимчасово переселені», обговорили техніки створення стійких особистих наративів і застосування метафор у роботі з підлітками, які пережили переміщення й втрати.
Переклад і мовний супровід забезпечувала асистентка кафедри германської філології та перекладу Аня Рева, що дозволило іноземним учасникам повноцінно долучитися до практики й обговорень.
Після обіду делегація вирушила на пішохідну екскурсію середмістям Полтави під керівництвом Гліба Кудряшова. Маршрут пролягав вулицею Соборності повз Полтавський театр імені Миколи Гоголя, площу Конституції і Краєзнавчий музей імені Василя Кричевського, Петровський парк із пам’ятником Тарасу Шевченку роботи Івана Кавалерідзе, Спаську церкву та історичний дитинець.
Фінальною точкою туру став Іванова гора на Соборному майдані, де гості оглянули відбудований Свято‑Успенський кафедральний собор, сфотографувалися біля пам’ятника полтавській галушці та Білої альтанки з панорамою долини Ворскли.
Завершився маршрут відвідуванням Меморіальної садиби‑музею Івана Котляревського, що створило атмосферу «історичного заземлення» і стало додатковим ресурсом для учасників.
Однією з важливих активностей вечора стали проективні практики із ресурсними метафоричними асоціативними картами «Тіло знає», які провела практичний психолог Олена Кривенко. Робота з картками допомогла учасникам через тілесні образи і метафори відчути власні потреби, зупинитися й усвідомити способи збереження внутрішнього ресурсу.
На завершення дня знімальна група фіксувала відеоінтерв’ю з учасниками проєкту для документального циклу, що готують у межах TRUST. Спільна вечеря та неформальне спілкування сприяли встановленню довіри й подальшій кооперації між партнерами.
«Цей перший практичний день довів, що мова мистецтва, співпереживання та солідарності не потребує перекладів. Ми безмежно вдячні нашим іноземним колегам, які подолали довгий шлях, щоб бути поруч із нами у цей складний час. Щиро дякуємо бельгійській делегації у складі Клаудіо Маркеса, Джослана Делуає, Ганни Самойленко та Олени Тіпцової,
а також португальським партнерам — Рубієлсону Медейросу, Джоао Алвесу Нето, Галині Ілюк та Франсіско Діасу Олівейрі. Ваша присутність на українській землі — це глибокий гуманістичний жест підтримки, який повертає відчуття безпеки та надії. Особливе тепло й душевність цьому дню подарувала надзвичайно злагоджена праця моїх українських колег, котрі доклали максимум зусиль, щоб створити безпечний, затишний і терапевтичний простір. Я щиро дякую за підтримку, професіоналізм та величезну роботу Марині Тесленко, Лесі Клеваці, Вікторії Шевчук, Глібу Кудряшову, Олені Кривенко, Анастасії Ведюк, Ользі Лосієвській, Ярославу Передерію, асистентці кафедри германської філології та перекладу Ані Реві за якісний лінгвістичний супровід практичної частини, нашим талановитим студенткам Вікторії Візгірд і Вікторії Пономаренко, а також усій команді відділу міжнародних зв’язків в особі Олександра Хадарцева, Дар’ї Катренко та Юлії Ніколенко. Завдяки вашій чуйності кожен учасник відчув себе частиною однієї великої родини. Висловлюю глибоку повагу та вдячність президенту університету,
професору Володимиру Олександровичу Онищенку за багаторічний розвиток міжнародного вектора нашого закладу, непохитну віру у важливість психосоціальних ініціатив та всебічне сприяння нашому проєкту на кожному його етапі. Щиро дякую ректорці університету, доцентці Олені Миколаївні Філонич за особисту підтримку нашої команди, створення безпечних, комфортних і затишних умов для роботи міжнародного консорціуму, а також за сприяння системній інтеграції новітніх арт‑терапевтичних практик в освітній процес та практичну діяльність вишу. Дякую всім колегам, психологам та студентам Полтавської політехніки, які долучилися до організації та наповнили цей день особливим теплом. Разом ми створили простір довіри, безпеки та зцілення, що обов’язково принесе користь багатьом людям», — зазначила координаторка міжнародної діяльності Полтавської політехніки Анна Павельєва.
Підсумок дня засвідчив синергію тактильних, творчих і наративних методик: від роботи з глиною й воском до сторітелінгу та тілесної рефлексії. Це створило міцну основу для подальшої міждисциплінарної співпраці та тестування адаптованих арт‑терапевтичних практик у проєкті TRUST.
