Раніше науковці припускали, що неврологічні перевваги статинотерапії радше проявлятимуться у пацієнтів з вищим судинним ризиком, зокрема з високим рівнем холестерину. Саме цю гіпотезу вирішила перевірити група фахівців з Каролінського інституту (Швеція). В їхньому аналізі, який спирався на дані понад 1200 пацієнтів із хворобою Альцгеймера або змішаною деменцією (поєднанням Альцгеймера та судинної деменції), жінки з підвищеним рівнем ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ), які приймали статини, втрачали бали за шкалою оцінки психічного статусу MMSE повільніше, ніж жінки, що статинів не приймали: в середньому на 1,2 бала на рік менше. У чоловіків з аналогічними показниками ЛПНЩ звʼязку між статинтерапією та когнітивним зниження виявлено не було.
В цілому до аналізу було включено дані 1279 пацієнтів середнім віком 76 років, 58% з яких становили жінки з уперше діагностованою хворобою Альцгеймера чи змішаною деменцією. За учасниками спостерігали з 2007 до 2018 року, регулярно оцінюючи їх когнітивне здоров’я за шкалою MMSE. Статини приймали 585 осіб, найчастіше симвастатин (68%), рідше аторвастатин (28%) і розувастатин (4%).
Загалом застосування статинів було повʼязане з повільнішим спадом на 0,5 бала MMSE на рік, серед жінок — 0,8 бала. У пацієнтів із підвищеним ЛПНЩ (від 3,36 ммоль/л) ефект був виразнішим: до 0,9 бала на рік, а серед тих, хто приймав симвастатин — до 1,1 бала. Коли автори врахували як окремий чинник стать, виявилося, що у жінок із високим ЛПНЩ когнітивне зниження уповільнювалося на ті самі 1,2 бала на рік, тоді як у чоловіків з аналогічним ліпідним профілем захисний ефект статинів не проявлявся.
Читайте також
Статини при неалкогольній жировій хворобі печінки: пильний погляд на переваги
