За його словами, потреби пацієнтів із наслідками травм і людей із хворобами старості відрізняються, тому одного концепту лікарні медсестринського догляду для них не буде.
«Ключова задача, як це правильно спланувати. Ми брали досвід різних країн, їздили на декілька семінарів у Барселонському офісі Всесвітньої організації охорони здоровʼя. Розуміємо, що одного концепту лікарні медсестринського догляду не буде, бо догляд за довготривалими пацієнтами – одна історія з медичною патологією, а догляд за хворобами старості – зовсім інші підходи. Тому ми це розділяємо», – розповів Ляшко.
Окремо міністр наголосив, що хвороби старості не можна повністю винести за межі системи охорони здоров’я. За його словами, ʼпотім умовні геріатричні пансіонати будуть відтягувати з медичної системи медика, бо там без медсестринської професії не справитисьʼ.
Наразі йдеться про два окремі напрями:
- довготривалий догляд для людей зі складними травмами — його пілотують через Мінветеранів. Адмініструє програму Національна служба здоров’я для визначеного переліку закладів, яким оплачують допомогу ветеранам, що не можуть жити без стороннього професійного догляду;
- догляд за людьми з хворобами старості — цю модель МОЗ планує запускати окремо як власну ініціативу.
За словами Ляшка, сама модель для людей із хворобами старості вже є, однак її запуск затримується через інфраструктурні питання.
«Ми розраховували, що зпілотуємо до кінця цього року. Модель є. Розглядали бази, на яких запуститись, трішки не виходить інфраструктурно, працюємо над цим», – додав міністр.
Пілот можуть запустити наприкінці 2026 року, а у 2027 році такі моделі вже мають працювати. Водночас точного переліку людей, для яких буде призначений цей формат догляду, поки немає — за словами Ляшка, різні варіанти ще опрацьовують.
Читайте також
МОЗ та Світовий банк розширюють співпрацю у сфері медичних кадрів і довгострокового догляду
