Хронічні запальні процеси в кишечнику, зокрема хвороба Крона та виразковий коліт, не лише впливають на щоденне самопочуття людини, а й значно підвищують ризик розвитку колоректального раку у довготривалій перспективі. Останні дослідження ізраїльських науковців, що охопили період з 2000 по 2021 рік, довели: пацієнти із запальними захворюваннями кишечника частіше стикаються з раком товстої та прямої кишки, ніж загальна популяція.
Дослідження: як часто виникає рак серед пацієнтів із запаленням кишечникаВиразковий коліт і хвороба Крона — це хронічні запальні захворювання, які мають різний перебіг, проте обидва супроводжуються тривалим імунним запаленням слизової оболонки кишечника. Саме багаторічне запалення створює умови для формування передракових клітинних змін.
У згаданому дослідженні ізраїльських фахівців рівень колоректального раку серед пацієнтів із виразковим колітом становив близько 2,1%. Для порівняння, у попередньому канадському аналізі цей показник сягав 3,7%. Такі відмінності можуть бути зумовлені віком хворих, тривалістю недуги, особливостями лікування та якістю ендоскопічного контролю.
Які фактори впливають на ризик та чому важливий регулярний скринінгЗростання ризику колоректального раку залежить від низки чинників: тривалість захворювання, площа ураження товстої кишки, активність запального процесу, наявність первинного склерозуючого холангіту та сімейна історія онкології. Чим довше триває активне запалення, тим більш уважним має бути медичний нагляд.
Тому лікарі наполегливо рекомендують пацієнтам із тривалим перебігом виразкового коліту або хворобою Крона проходити регулярний ендоскопічний скринінг. Сучасні колоноскопи з високою роздільною здатністю та прицільні біопсії дозволяють виявляти підозрілі зміни навіть до появи явних симптомів, що значно підвищує шанси на ранню діагностику.
Сам діагноз запального захворювання кишечника не означає, що рак обов’язково розвинеться. Сучасна протизапальна терапія, контроль активності хвороби й регулярне спостереження знижують ризик. Найгірша стратегія — припинити лікування після покращення й роками не проходити контроль.
Варто пам'ятати: поява змін у характері випорожнень, кровотечі, стійкої анемії чи раптового схуднення у людей із відомими захворюваннями кишечника не повинна автоматично списуватися на чергове загострення. Такі симптоми вимагають окремої оцінки та консультації спеціаліста.
