Невеликий поріз, пухир або натертість у людини з діабетом можуть довго залишатися непоміченими через зниження чутливості. Якщо одночасно погіршене кровопостачання, така травма може не загоюватися, інфікуватися та у важких випадках призвести до ампутації.
Про це пише Egészség Kalauz.
Такі ускладнення об’єднують поняттям «діабетична стопа». Це не окреме захворювання, а комплекс проблем, пов’язаних передусім із пошкодженням нервів і порушенням кровообігу.
Тривало підвищений рівень цукру в крові може негативно впливати на нервову систему. Одним із наслідків стає периферична нейропатія, яка часто починається саме зі стоп і пальців ніг.
Першими проявами можуть бути поколювання, «мурашки» або оніміння. Згодом людина іноді гірше відчуває біль і температуру, через що може не помітити поріз, опік, камінчик у взутті або натертість.
Можливий і протилежний сценарій, коли чутливість не знижується, а стає надмірною. Тоді можуть виникати печіння, колючий або прострілювальний біль, судоми, а іноді навіть легкий дотик до стопи спричиняє сильний дискомфорт.
Через ураження нервів також можуть слабшати м’язи та погіршуватися координація.
Хода стає менш стійкою, що додатково збільшує ризик травм.
Особлива небезпека полягає в тому, що відсутність болю не означає відсутності проблеми. Людина може продовжувати навантажувати пошкоджену ділянку стопи, а невелика рана під постійним тиском поступово збільшуватиметься.
Тому людям із діабетом рекомендують регулярно оглядати стопи. Уваги потребують пухирі, порізи, тріщини, синці, лущення, мозолі, натоптиші, набряки, почервоніння, зміна кольору шкіри та незвично теплі ділянки.
Поганий кровообіг додатково ускладнює загоєння. Тканини отримують менше кисню та речовин, необхідних для відновлення, тому навіть невелике пошкодження може зберігатися значно довше.
Особливо небезпечною є відкрита виразка. Вона може ставати глибшою, уражати сусідні тканини та інфікуватися, причому через порушену чутливість сильного болю може не бути.
Ознаками інфекції можуть бути набряк, почервоніння, підвищення температури шкіри навколо рани, виділення та загальна гарячка. У складних випадках інфекційний процес здатний поширюватися на глибокі тканини та кістки.
До ампутації зазвичай призводить не одна невелика травма,
а послідовність ускладнень. Непомічена рана може перетворитися на виразку, після чого приєднується інфекція та може початися відмирання тканин.
Ризик тяжких наслідків зростає при поганому контролі рівня цукру, периферичній нейропатії, порушенні кровообігу, курінні, мозолях, натоптишах і деформаціях стоп.
Стопи радять оглядати щодня, за потреби використовуючи дзеркало для важкодоступних ділянок. Їх рекомендують мити теплою водою з м’яким милом, ретельно витирати та не залишати вологу між пальцями.
За зниженої чутливості не варто ходити босоніж навіть удома. Невеликий предмет на підлозі може спричинити травму, яку людина не відчує.
Якнайшвидшого огляду лікаря потребує відкрита виразка, а також рана, яка протягом кількох днів не демонструє ознак загоєння. Не варто зволікати й при появі тривалого оніміння, поколювання, печіння, болю або м’язової слабкості.
