Гіпергідроз долонь: чому потіють руки?

Гіпергідроз долонь або пальмарний гіпергідроз (hyperhidrosis palmaris) – це порушення функцій потових залоз, розташованих в шкірі долонних поверхонь кистей, яке супроводжується підвищенням виділення поту в цій ділянці.

Згідно з епідеміологічними даними, гіпергідроз долонь виникає у 3% населення Землі. При цьому первинна, самостійна форма цієї патології становить 1%. В більшості випадків перші симптоми виникають ще в дитячому віці, однак їх значне посилення відбувається у підлітковому періоді та у жінок в менопаузі. Близько 40% випадків пов’язані зі спадковістю, тобто гіпергідроз долонь також спостерігається і у близьких родичів пацієнтів.

Чому виникає гіпергідроз долонь?

Робота потових залоз залежить від впливу різних зовнішніх і внутрішніх факторів. Найбільш значущими в етіології хвороби є наступні фактори:

Порушення функцій нервової системи. Найбільше значення має зміна активності центру терморегуляції. Він відповідає за температуру шкірних покривів, швидкість виділення поту. Окрім цього, гіпергідроз долонь може виникати при дисциркуляторній дистонії, неврозі,

органічному ураженні головного мозку, наприклад – після ЧМТ.

Генетичні особливості. Це може бути як наявність надмірної кількості потових залоз загалом або їх підвищена чутливість до нервової стимуляції, так і схильність до розвитку локального гіпергідрозу під впливом провокуючих чинників (порушення обміну речовин, інтоксикації).

Гормональний дисбаланс, в першу чергу – в підлітковому періоді, при менопаузі. Також гіпергідроз долонь можуть провокувати захворювання щитовидної, підшлункової (цукровий діабет), статевих залоз.

Захворювання шкіри, найчастіше це – вітіліго, псоріаз, блакитний невус.

Як саме проявляється гіпергідроз долонь?

Клінічні ознаки гіпергідрозу долонь досить специфічні, але варіюють в залежності в ступеню важкості. До найбільш розповсюджених симптомів цієї патології можна віднести:

Холодність шкіри долонь на дотик.

Виникнення пітливості в день, яка повністю зникає під час сну. При цьому вологу доводиться постійно витирати серветкою або рушником.

Порушення соціальних взаємодій на фоні пітливості – неможливість потиснути руку через дискомфорт і т.

д. На цьому фоні часто виникає депресія.

Труднощі при маніпуляції з папером та різними інструментами, наприклад – музичними інструментами, комп’ютерною технікою і т.д.

Яка діагностика гіпергідрозу долонь?

Мета діагностичних пошуків при гіпергідрозі долонь – підтвердження наявності у пацієнта локальної підвищеної пітливості долонь, виявлення хвороб, які можуть стати причиною розвитку. З цією метою можуть проводитись наступні тести:

Проба Мінора. Особливістю долонного гіпергідрозу є його обмежений характер, тобто підвищена пітливість виникає лише в певній ділянці. Проводиться проба наступним чином: на шкіру наносять розчин Люголя, а при висиханні проблемну область посипають крохмалем. При цьому активно виділяється піт, що змочує крохмаль і викликає його забарвлення йодом.

Гравіметричний метод. Застосовується для визначення кількості виділеної рідини за одиницю часу. Для цього на долоню пацієнта кладуть фільтрувальний папір, який попередньо зважують. Після закінчення часу папір, просочений потом, зважують повторно і оцінюють різницю.

Яке лікування гіпергідрозу долонь?

Лікування надмірної пітливості долонь залежить від ступеню важкості захворювання та відповіді на ті чи інші терапевтичні дії. Загалом при цій патології застосовуються наступні кроки:

Антиперспіранти: звичайні гігієнічні або медичні засоби на основі гексахлоргідрата алюмінію. Однак їх не можна застосовувати при наявності порізів і саден на шкірі долонь.

Ін’єкції ботулотоксину. Ефект однієї процедури може тривати до шести місяців.

Іонофорез. Фізіотерапевтична процедура, яка здатна усунути надмірне потовиділення на термін до 6 місяців. Це найбільш простий, ефективний і доступний метод лікування.

Нейрохірургічна симпатектомія. Під час симпатектомії перетинаються або накладаються кліпси на нервові волокна, по яких йдуть імпульси до потових залоз долонь. Це усуває вплив нервової системи на залози, припиняючи потовиділення.

Джерела інформації:

https://elibrary.ru/item.asp?id=20292635

https://retinoids.ru/uploads/almanah7.pdf#page=24

https://elibrary.ru/item.asp?id=10334328