М’язова дистонія: причини розвитку, основні ознаки, лікування

М’язова дистонія – це синдром ураження ЦНС, що виявляється неузгодженими аритмічними змінами тонусу різних груп м’язів, що характеризується мимовільними фіксованими позами або рухами. За даними європейських досліджень, м’язова дистонія зустрічається в країнах Західної Європи з частотою 11,2 випадку на 100 тис. населення.

Чому виникає м’язова дистонія?

З точки зору морфологічних змін, м’язова дистонія є наслідком порушення функції так званої екстрапірамідної системи. Її пошкодження можуть бути обумовлені наступними захворюваннями і чинниками:

Пологова травма та порушення внутрішньоутробного розвитку, наприклад – гіпоксія плода, внутрішньоутробні інфекції, токсичні впливи (куріння, прийом алкоголю, наркоманія, медикаментозне лікування вагітної), родову травму новонародженого.

Генетичні зміни та спадкова схильність.

Черепно-мозкова травма.

Пухлина головного мозку.

Енцефаліт – запалення тканин мозку.

Медикаменти. Викликати дистонію можуть антипаркінсонічні препарати, нейролептики, антидепресанти, антипсихотики. Факторами ризику виникнення побічних ефектів терапії є велика тривалість прийому і високі дозування.

Як проявляється м’язова дистонія?

Головними ознаками м’язової дистонії є так звані дистонічні пози і мимовільні рухові акти. Як правило, вони виникають в процесі виконання довільних рухів, при перевтомі, недосипанні, стресі.

У більшості випадків м’язова дистонія маніфестує фокальними формами – довільними рухами окремих груп м’язів:

Писальний спазм проявляється спастичним скороченням м’язів кисті, що робить неможливим подальше написання тексту.

Ідіопатичний блефароспазм характеризується скороченням кругового м’яза ока, що призводить до спонтанного його кліпання.

Оромандибулярна форма має кілька варіантів: тризм (надмірне стиснення жувальних м’язів), насильницьке відкривання рота, витягування губ, випинання язика.

Цервікальна форма характеризується насильницьким поворотом, нахилом голови.

Фарингеальна форма м’язової дистонії супроводжується порушенням ковтання,

Торсіонна форма захворювання проявляється насильницькими поворотами тулуба.

У багатьох випадках фокальні прояви поступово трансформуються в сегментарні, поширюються на інші ділянки тіла, через кілька років переходять в генералізовану м’язову дистонію.

Чим раніше стався дебют дистонії, тим швидше виникає генералізація. Тривалий ізольований перебіг фокальних дистоній спостерігається у хворих з виникненням симптоматики після 25-35 років.

Діагностика м’язової дистонії

Встановлення діагнозу м’язової дистонії проводиться тільки неврологом, після його огляду, ретельного збору анамнезу та використання додаткових методі обстеження. При неврологічному огляді пацієнта визначається фокальне або генералізоване порушення тонусу. При цьому м’язова сила збережена або незначно знижена. Рефлекси і чутливість, як правило, не порушуються.

Інструментальні дослідження. Проводяться з метою виявлення органічної патології нервової системи. В залежності від наявних симптомів можуть призначатися рентгенографія хребта, МРТ одного відділу хребта, УЗДГ голови і шиї, МРТ головного мозку, електронейроміографія.

Лікування м’язової дистонії

Лікування при м’язовій дистонії націлене ​​на поліпшення самопочуття пацієнта та усунення насильницьких рухів. В першу чергу важливо виключити дію факторів, що посилюють дистонію: перевтому, уникати стресу та нормалізувати сон.

Далі, в залежності від перебігу захворювання, можуть використовуватись:

Кінезіотерапія. Може включати як пасивні методики (масаж, механотерапія), так активні заняття спеціально підібраною коригуючою гімнастикою, плавання в басейні.

Фізіотерапія: водолікування, застосування лікувальних грязей, електрофорез лікарських препаратів, локальна магнітотерапія, лікування ультразвуком.

Медикаментозне лікування. Базовими препаратами виступають бензодіазепіни, як можуть поєднуватись з міорелаксантами, седативними засобами, антидепресантами.

Ботулінотерапія. Застосовується при фокальних і сегментарних формах. Введення ботулінічного нейротоксину проводиться безпосередньо в м’язи, що дозволяє на термін до місяця припинити дистонічні рухи.

Джерела інформації:

http://repository.ldufk.edu.ua/handle/34606048/6185

https://elibrary.ru/item.asp?id=27527025

https://www.mediasphera.ru/issues/zhurnal-nevrologii-i-psikhiatrii-im-s-s-korsakova/2013/3/031997-72982013315