Як грамотно лікувати отит вдома: практичні поради

Що таке отит і яким він буває?

Отит – це запалення одного з відділів вуха. Захворювання вражає всіх людей, але частіше діагностується отит у дітей внаслідок особливостей анатомії середнього вуха.

У дітей раннього віку слухова труба широка і коротка, що значно полегшує шлях мікроба. До того ж малюки першого року життя переважно знаходяться в горизонтальному положенні, що ускладнює відтік слизу назовні і сприяє його застою в носоглотці. У немовлят причиною отиту може стати потрапляння суміші або грудного молока з носоглотки в середнє вухо. Ну, і до того ж діти просто частіше хворіють на простудні захворювання. У дітей з ослабленим імунітетом, недоношених, а також у малюків, які перебувають на штучному вигодовуванні і тому позбавлених материнських антитіл, ризик захворіти отитом ще вище.

Хвороба часто вражає влітку і в сезон відпусток, на теплих південних курортах. Залежно від локалізації патологічного процесу отит буває:

зовнішній отит (запалення зовнішнього слухового проходу);

cередній отит (запалення барабанної порожнини, клітин соскоподібного відростка та слухової труби);

запалення внутрішнього вуха (лабіринтити, кохлеоневрит або так звана приглухуватість).

Що може викликати отит?

зовнішній отит: зниження імунітету, потрапляння води у вухо, травми, часте використання ватних паличок, порушення вуглеводного обміну (цукровий діабет), грип, а також різні алергічні процеси і інше; деякі фактори можуть сприяти розвитку неінфекційного отиту: довге перебування сірчаної пробки, екзема, себорея, дерматит (наприклад, при використанні слухових апаратів або сережок), алергія на місцеві препарати;

середній отит: найчастіше інфекція проникає в середнє вухо з порожнини носа через слухову трубу; це відбувається на тлі риніту, ГРВІ, грипу, синуситу, ангіни та ін., а також гострий середній отит можливий внаслідок травми барабанної перетинки;

захворювання внутрішнього вуха: інфекційні захворювання (грип і т.п.), лабірінтіти, травми (акустична, баротравми, черепно-мозкові), порушення кровообігу в судинах голови і шиї (остеохондроз, гіпертонічна хвороба, інсульти, стреси).

Це цікаво: Ротавірус у дітей: чим небезпечний та навіщо потрібне щеплення?

Як проявляється і чим може ускладнитися отит?

З найбільш поширених симптомів отиту – це біль у вусі і привушній області, закладеність і іноді шум у вухах. Болі може і не бути, особливо це характерно для дітей молодше двох років. Еквівалентами вушної болі, у дітей, які не говорять, є: смикання себе за вухо, притискання вуха до плеча. При захворюваннях внутрішнього вуха – різке запаморочення, іноді з нудотою і блювотою, нестійкість і хиткість ходи (більше характерно для лабіринтиту), зниження слуху і шум у вухах (більше для кохлеоневриту). Розвиток отиту проходить в кілька стадій: катаральне запалення (у вусі накопичується ексудат, пацієнт відчуває тиск, з’являється помірний біль, можливо субфебрильне підвищення температури, при огляді видно почервоніння і набряк тканин), гнійна доперформативна стадія (рідини стає більше, в ній з’являються скупчення гною , запалення посилюється, посилюється біль в ураженому вусі, з’являється слабкість, сплутаність свідомості; на цьому етапі, небезпечно проникнення гною в сусідні тканини з виникненням мастоідиту, менінгіту, лабіринтиту), постперформативна стадія (перетинка лопається,

гній надходить у прохід, але при цьому біль у вусі слабшає), рубцювання (після витікання гнійного ексудату, перетинка поступово затягується, загальне самопочуття поліпшується, але пацієнт продовжує чути шуми, відчувати невиражену хворобливість у вусі).

Отит не обов’язково проходить всі стадії: при своєчасному лікуванні він проходить швидко, слух повністю відновлюється, немає ризику ускладнень. Якщо патологія триває більше чотирьох тижнів, це означає, що гостра фаза перейшла в хронічну форму.

Несвоєчасність лікування, самолікування, а також важкі форми отитів можуть привести до таких грізних ускладнень як лабіринтит, параліч лицьового нерва, менінгіт, сепсис, абсцес головного мозку, які можуть привести до летального випадку.

Лікування і профілактика отиту

Перше, що необхідно зробити – це звернутися до фахівця: сімейного лікаря або педіатра, які проведуть огляд, отоскопію і при необхідності направлять на консультацію до ЛОР-лікаря. Лікар зможе визначити вид отиту і стадію захворювання, призначити своєчасне і правильне лікування, і тим самим запобігти можливим ускладненням.

Лікування отиту в залежності від виду та стадії може включати в себе санацію порожнини носу, навколоносових пазух, глотки (у випадках середнього отиту), знеболюючі засоби, жарознижуючі, антибактеріальні препарати, протинабрякові, протиалергічні, гормони. На тлі місцевого лікування обов’язково необхідно системне лікування. При отитах, особливо при зовнішніх, необхідно виконувати так званий туалет слухового проходу (хоча б раз в 1-2 дня), тобто видалити патологічні маси і тільки після цього ввести в вушний зовнішній канал ліки (введення турунди з антисептиками, антибіотиками, закапування крапель і ін. При середніх отитах важливо спостерігати за станом барабанної перетинки, її рухливістю; за відновленням прохідності слухової труби, а також намагатися запобігти утворенню рубців і спайок барабанної порожнини (для цього застосовується продування слухових труб за допомогою балону Політцера, катетеризація слухової труби, пневмомассаж барабанної перетинки).

Лікування отиту медикаментозне, в запущених випадках можливе хірургічне втручання для видалення гною: лікар проводить прокол барабанної перетинки під місцевою анестезією. Ця процедура необхідна для звільнення порожнини вуха від гною і зняття запальних процесів. Прямим показанням є відсутність поліпшення у пацієнта з гострим середнім отитом після двох адекватно призначених антибіотиків (на початок дії кожного антибіотика відводиться 46-72 години) або розвиток ускладнень.

Профілактика отиту:

Зміцнювати імунітет за допомогою гімнастики і прогулянок.

Уникати різкого переохолодження організму (наприклад, не сидіти під кондиціонером).

Збалансувати дієту: виключити з неї жирне, гостре і копчене, урізноманітнити овочами і фруктами.

Вчасно звертатися за медичною допомогою і лікувати ГРВІ.

Вакцинуватися.

Уникати сильних стресів, фізичних, емоційних і інтелектуальних перевантажень.