Дисбактеріоз кишечника: що робити при дисбіозі?

Дисбактеріоз (дисбіоз) кишківника – патологія, для якої характерна патологічна зміна складу нормальної мікрофлори кишківника. При цьому спостерігається зниження кількості корисних лакто-і біфідобактерій та підвищення кількості патогенних мікроорганізмів.

Клінічні прояви дисбактеріозу кишківника

Основні симптоми дисбіозу:

Диспепсичний синдром (чергування діареї та запору)

Метеоризм

Неприємний присмак у роті

Бурчання в кишечнику

Загальна слабкість

Зниження апетиту

Пацієнти з дисбактеріозом більш схильні до розвитку алергічних реакцій на продукти харчування. Через порушення всмоктування поживних речовин в кишківнику наростають прояви гіповітамінозу, а згодом і анемії.

Як діагностувати дисбактеріоз кишківника?

Часто пацієнти самі відзначають взаємозв’язок між розвитком вищеописаної симптоматики з прийомом лікарських засобів або іншими захворюваннями шлунково-кишкового тракту. Однак, для того, щоб підтвердити діагноз «дисбактеріоз кишківника» необхідно провести наступні дослідження:

Аналіз калу на дисбактеріоз

Бактеріологічний посів калу.

Якщо результати описаних досліджень є сумнівними,

проводять мікроскопічне дослідження зіскрібка зі стінки кишківника. Виявити неспецифічні ознаки дисбіозу можна в копрограммі.

Тактика лікування дисбактеріозу кишкіника

У лікуванні дисбактеріозу важливим етапом є усунення основного захворювання або по можливості відміна препаратів, які спровокували цей розлад.

З метою відновлення нормальної мікрофлори використовуються:

Прибуток (Лінекс, Біфідумбактерин). Це препарати, що містять живі культури «корисних» бактерій.

Пребіотики (Нормазе, Лактусан). Лікарські засоби цієї групи сприяють зростанню і розмноженню корисної флори.

Синбіотики (Пропіонікс). Це комплексні препарати, що містять, як «корисні» мікроорганізми, так і чинники, що сприяють їх зростанню.

Для усунення патогенних мікроорганізмів застосовують кишкові антисептики (Нифуроксазид) і антибіотики (Ріфаксім).