Епілепсія у малят: чому виникає і як її розпізнати?

Що таке малюкова епілепсія і які причини її виникнення?

Малюкова епілепсія – це досить поширене неврологічне захворювання, яке проявляється нападами з безладними рухами кінцівок і можливою втратою свідомості. Дебют припадає на перший рік життя дитини. Це пов’язано, швидше за все, з незрілістю головного мозку у дітей, яка характеризується переважанням процесів збудження. Напади виникають раптово, без будь-якого зв’язку з зовнішніми факторами. Проявляються у вигляді специфічних рухових спазмів, часто на тлі підвищення температури. Протягом дня у дитини може налічуватися від 2-3 до 100 нападів.

Причини появи епілепсії у новонароджених дітей:

Можливо в період внутрішньоутробного розвитку стався збій у формуванні мозку. Причинами цього збою може бути вживання алкоголю і наркотиків під час вагітності, куріння, прийом деяких лікарських препаратів.

Якщо під час вагітності майбутня мама перехворіла вірусними захворюваннями (грип, краснуха, вітряна віспа), то ризик розвитку епілепсії зростає.

Чим більше вік жінки, тим вище ризик народження дитини з патологією.

Важливу роль відіграють пологи.

Тривалий безводний період, обвиття пуповиною, стрімкі пологи, слабкість пологової діяльності -це все впливає на дитину і сприяє порушенню роботи головного мозку.

Бактеріальні та вірусні захворювання, що супроводжуються високою температурою і зачіпають структури головного мозку, можуть стати причиною епілепсії (менінгіт, енцефаліт, арахноїдит і ін.).

Епілептичними факторами так само є травми, падіння і струс головного мозку.

Низький рівень дофаміну, дефіцит мікроелементів і вітамінів.

Доброякісна або злоякісна пухлина головного мозку, кісти також можуть стати причиною розвитку патології.

Хромосомні і мітохондріальні захворювання, спадкові захворювання з порушенням метаболізму (фенілкетонурія, лейциноз, гіпергліцінемія), спадкові нейрошкірні синдроми (нейрофіброматоз, туберозний склероз і ін.).

Ідіопатичні причини, при яких неможливо встановити фактор виникнення епілепсії.

Напади епілепсії у немовлят і їх особливості

Прояви епілепсії у немовлят значно відрізняються від нападів, що виникають у дорослих. Прояви епілепсії у дитини легко сплутати зі звичайною руховою активністю.

Даний фактор значно ускладнює діагностику.

Ознаки епілепсії:

Під час нападу всі м’язи тіла напружуються, на короткий час відбувається зупинка дихання. Потім починаються судоми, які мають різну тривалість і інтенсивність. Сечовий міхур мимоволі спорожняється. Через деякий час судоми закінчуються, дитина заспокоюється і засинає.

Епілепсія може проявлятися без судом. Дитина ніби застигає, погляд скляний. Можна спостерігати посмикування повік, закривання очей і закидання голови назад. Триває такий напад близько 20 секунд. Після такого нападу малюк продовжує звичні дії. Батьки можуть не помітити такий напад. Якщо уражена тільки частина мозку або частина мозкової кори, то судоми охоплюють не все тіло, а, наприклад, тільки руку або ногу.

Втрата свідомості і розслаблення м’язів – це характерні ознаки атонічного нападу. Такий напад нагадує втрату свідомості. Відбувається спазм, що супроводжується мимовільним підтягуванням рук до грудей, нахилом голови і випрямленням ніг. Такі дії часто можна спостерігати після пробудження.

Існують і інші симптоми епілепсії. Дитині можуть снитися тривожні сни.

Вона може переміщатися по квартирі (повзати), не реагуючи на мову дорослого. Також присутній сильний головний біль, що супроводжується блювотою.

Виявити епілепсію самостійно у новонародженого складно. Слід звернути увагу на такі моменти, як:

посмикування і скорочення всіх м’язів;

раптове відкидання тулуба назад або різке згинання вперед;

різкий поворот голови або тіла, коротке завмирання;

крики, що супроводжуються здригуваннями;

одночасне сіпання кінцівок;

несподіване застигання дитини;

відчужений погляд, дивиться в «одну точку»;

ледве вловимі кивання головою;ненав’язливі посмикування плечима.

Це цікаво: Імунні клітини ЦНС здатні відновлювати нейрони після епілептичного нападу

Види епілепсії у новонароджених дітей

Доброякісна міоклонічна епілепсія дитинства. Дебют у віці від 4 місяців до 3 років. Епілептичний міоклонус виникає переважно в м’язах шиї і проксимальних відділах верхніх кінцівок: короткі кивки з легким нахилом тулуба вперед, миттєвим підніманням плечей і розведенням ліктів у сторони. Зазвичай напади серійні, з почастішанням після пробудження. Свідомість в момент нападу не порушена.

Доброякісні напади новонароджених:

доброякісні сімейні напади новонароджених (ДСНН) -дебют на 2-3 день життя;

несімейні напади новонароджених (ДННН) – дебют на 5 день життя т.зв. «судоми п’ятого дня».

Переважають клонічні судоми, напади апное, рідше – генералізовані судомні напади.Тонічні судоми можуть зустрічатися при ДСНН, а при ДННН це критерій виключення.

Аутосомно-домінантна нічна лобова епілепсія. Дебют з 2 місяців. Напади починаються з «ознобоподібного тремтіння», головного болю, слухових галюцинацій, запаморочення, соматосенсорних відчуттів. З’являється судомне дихання, рохкання, сильний крик. Дитина піднімає голову, сідає в ліжку, з’являються хаотичні рухи руками, ногами, може встати на карачки і здійснювати розгойдуючі рухи тазом. Напади виникають під час сну. Свідомість збережена. Неврологічний статус в нормі.

Симптоматичні напади новонароджених. В основі захворювання лежать найчастіше різні форми перинатальної енцефалопатії. Починаються протягом першого тижня життя. Спостерігається велика різноманітність нападів: генералізовані, фокальні тонічні, фокальні клонічні,

міоклонічні. У неврологічному статусі – дифузна м’язова гіпотонія (рідше – гіпертонус), вогнищеві симптоми, можливі менінгеальні симптоми, вегетативно-вісцеральні порушення.

Рання дитяча епілептична енцефалопатія. Дебют у віці до 3-х місяців. Причини: перинатальне ураження головного мозку, вроджені мальформації, нейрошкірні синдроми, підгостра дифузна енцефалопатія. Структурні зміни головного мозку відзначаються у 85% випадків. Основний тип нападів – тонічні спазми, тривалість в межах 10 секунд. Крім тонічних спазмів можуть бути фокальні напади і геміконвульсивні. Зазвичай кількість спазмів може досягати 300-400 на добу. Критерій винятку – наявність міоклонічних нападів. Можлива трансформація у синдром Веста. У неврологічному статусі затримка психічного і моторного розвитку, атрофія зорових нервів, сліпота, мікроцефалія.

Рання міоклонічна енцефалопатія. Причина – вроджене порушення метаболізму. Дебют в перші три місяці життя дитини, нерідко в перші тижні. Міоклонічні напади виникають переважно у вигляді фрагментарного епілептичного міоклонусу в м’язах кінцівок,

частіше в дистальних, особливо можуть спостерігатися короткі, але часті фокальні напади, а також тонічні спазми. У неврологічному статусі відмічається затримка психомоторного розвитку, дифузна м’язова гіпотонія, тетрапарез.

Важка міоклонічна епілепсія дитинства. Епілептична енцефалопатія з дебютом на першому році життя. Захворювання починається з фебрильних судом або з альтернуючих геміконвульсій: геміклонічних нападів. Характерний поліморфізм епілептичних нападів. Основний симптом – міоклонічні напади. Зазвичай в проксимальних відділах рук і дистальних відділах ніг, домінуючі ранкові години після пробудження і ввечері в період релаксації.

Як діагностувати епілепсію у новонародженого?

Чим дитина молодша, тим важче діагностувати ранню епілепсію у дітей на ранніх термінах її появи, а це вкрай важливо, тому що через часті епілептичні напади в дитячому організмі швидко розвиваються функціональні розлади, які в подальшому призводять до стійких порушень мовлення, пам’яті, поведінки , сповільнюється розумовий і фізичний розвиток.

Спостерігаючи за симптомами і за загальним станом дитини,

можна запідозрити епілепсію. Варто негайно викликати швидку допомогу, якщо у дитини трапився напад. Визначити епілепсію здатний лікар-невролог.

Етапи діагностики епілепсії:

Відбувається збір даних з метою складання історії хвороби. Такий збір включає в себе інформацію про перебіг вагітності, стан дитини після пологів, травми і хвороби, а також наявність в сім’ї родичів з подібною патологією.

Слід детально розповісти про напади дитини, якщо є можливість зняти їх на відео.

Проводиться медичне обстеження, яке включає в себе оцінку неврологічного статусу, призначається КТ і/або МРТ головного мозку, нейросонографія, обов’язково проведення ЕЕГ.

Після проведених досліджень і аналізу отриманих результатів, лікар-невролог дає висновок з діагнозом.

Це цікаво: Неінвазивна технологія стимуляції мозку дозволить лікувати неврологічні порушення

Лікування епілепсії

Після підтвердження діагнозу, лікар призначає лікування, що включає в себе прийом протисудомних препаратів. У лікуванні епілепсії активну роль мають відігравати батьки, так як лікування може тривати роки, а іноді і все життя.

Основна мета лікування – запобігання виникненню нападів, або, щонайменше, максимальне зниження їх частоти та інтенсивності. Вибір протиепілептичного препарату визначається типом припадку, даними електроенцефалографії, віком дитини і індивідуальною переносимістю ліків. Спочатку дозування ліків мінімальне, потім збільшується.

Лікування ранньої епілепсії у дітей першого року життя проводиться в більшості випадків досить успішно. Після призначення лікарем медикаментозної терапії напади стають менш сильними і відбуваються набагато рідше. Дитина росте, мозкові процеси стабілізуються. Буває, що в ряді випадків напади ранньої епілепсії у дітей і зовсім зникають.

Зазвичай дітям призначаються вальпроати у вигляді сиропу (депакін), карбамазепін (тегретол в сиропі), при неефективності гідантоїни (дифенін). При статусному перебігу призначається діазепам (седуксен, реланіум, валіум). Всі бензодіазепіни, особливо небезпечні при парентеральному введенні, вони пригнічують дихання.