27 травня 2025 року з’явився маніфест, підписаний архітекторами, урбаністами, підприємцями та громадськими діячами. Його автори звертаються до Харківської міської ради з чіткою вимогою: провести відкритий і прозорий конкурс на посаду головного архітектора міста.
Про це СтройОбзору розповіла головна редакторка медіа «Люк» Катерина Переверзева
Місто без архітектора і без прозорості
У травні 2025 року Харків залишається єдиним обласним центром України без головного архітектора. Після руйнувань, спричинених війною, це — критична прогалина. Просторове планування, відновлення інфраструктури, збереження історичної спадщини — усі ці сфери потребують фахового управління.
У березні 2024 року головного архітектора Харкова Тетяну Поліванову було звільнено розпорядженням мера Ігоря Терехова. Вона обіймала цю посаду з 2018 року, але після початку повномасштабного вторгнення виїхала до Італії. Архітектурна спільнота Харкова сама ініціювала її звільнення — відповідне звернення оприлюднили в березні 2024 року (посилання).
Нагадаємо, за каденції Геннадія Кернеса головний архітектор був номінальною фігурою,
що не мав реального впливу на містобудівні рішення і лише виконував забаганки міського голови. Такий підхід знищив інституцію головного архітектора як незалежного професіонала і залишив місто без стратегічного бачення.
Кланова система — корінь архітектурного занепаду
Архітектурне середовище Харкова роками залишалося заручником кланової системи управління, зокрема, родини Поліванових–Чечельницьких. Їхня діяльність призвела до численних спотворень в урбаністичній тканині міста. Серед найбільш показових прикладів:
Знищення чверті Лісопарку під приватну забудову;
Знесення зелених бульварів на проспектах Аерокосмічному, Науки та Героїв Харкова;
Прибудова до Історичного музею, яка спотворила площу і шкодить самій пам’ятці;
Точкова забудова центру з руйнацією історичних об’єктів;
Відсутність пішохідних вулиць у центрі міста;
Багатоповерхівки на оглядових майданчиках, що знищили міські панорами;
Бетонізація зоопарку та знищення вікових дерев;
Демонтаж трамвайних маршрутів у центрі;
Ігнорування велосипедної інфраструктури;
Порушення Генплану при прийнятті рішень;
Монополізація житлової забудови.
Ці процеси стали наслідком відсутності фаховості, громадського контролю та інституційної відповідальності.
Влада має дотримуватися закону — і дослухатися до громади
Закон України «Про архітектурну діяльність» (ст. 14) передбачає обов’язкове проведення конкурсу на призначення головного архітектора. Навіть у воєнних умовах можна й потрібно забезпечити публічність — через відкриті консультації з фаховою спільнотою та громадськістю.
Автори маніфесту вимагають:
Оголосити відкритий конкурс;
Публічно сформувати умови конкурсу із залученням експертів, активістів, бізнесу;
Створити Раду громадських експертів для розробки технічного завдання;
Провести стратегічні сесії, опитування, воркшопи з широким залученням мешканців;
Сформувати незалежну конкурсну комісію, до складу якої увійдуть представники профільних організацій, архітектурних спілок, депутатів і громадськості;
Публічно висвітлювати всі етапи — від прийому заявок до обрання переможця;
Інституціоналізувати участь громади у питаннях архітектури;
Оновити статут Харківської територіальної громади, із залученням громадськості, експертів і через публічне обговорення.
Харкову потрібне фахове бачення — не кулуарні призначення
Автори закликають:
Міську раду — відкрито комунікувати механізм проведення конкурсу;
Профільні департаменти — створити чіткий календар;
Архітектурну спільноту — долучитись до фахового відбору;
Медіа — висвітлювати процес, щоб запобігти кулуарним рішенням.
«Громада має право на місто».
Харків заслуговує не на копію помилок минулого, а на професійне, прозоре й етичне відновлення. Відкритий конкурс — не лише юридична вимога, а й ключ до майбутнього, у якому враховано потреби людей, природи, історії й поколінь.
Підписати маніфест можна онлайн.