Понад шість годин евакуйовували пораненого побратима з позицій за допомогою наземного робота прикордонники бригади "Помста" на сході Харківської області. Двоє стрільців відбивали штурм росіян, одного з них поранило, інший — відбивши штурм, зміг врятувати побратима надати йому допомогу та вчасно викликати підмогу, поранений боєць вижив і вже проходить лікування."Болтік" розповідає, на службі у третьому прикордонному загоні він з осені 2025 року.
"Я 20 років пропрацював механізатором, а потім займався теплицями, помідорами й на будівництва ходив. Я пішов (служити — ред.) добровільно. Я не ховався, ходив на будівництво, не ховався, але я маю проблеми із зором. Мені набридло, я сказав: що буде — те буде, я іду служити своїй країні", — говорить військовий.
Іван — і побратим, і наставник. Саме він вчив вести бій, заходити на позиції, згадує прикордонник. І "Болтік", й Іван жили в одному районі на Одещині, але познайомились уже на службі.
Два місяці ми вдвох одну тарілку ділили, ложку, чашку, побратим — брат мій другий. Сталося так, що брат вже не буде служити, а я лишаюсь.
"Ми помітили їх, вони нас помітили — і почався бій. Ваня вийшов перший, він крикнув, що поранений. Я спитав: «Ти сам собі зможеш допомогти, поки я веду бій?». Він відповів, що спробує. Я точно не скажу, де його поранило, але знаю, що рука і легені у нього були поранені. Я потім вибіг, одного (окупанта — ред.) вбив, а інший був поранений. Другого вже наші дронарі добили. Потім евакуація. Я замотав Ваню, як зміг. Все зробив, як нас учили", — пригадує "Болтік".
Прикордонник каже, вдалося викликати допомогу, й Івана евакуювали за допомогою наземного робота. Місія тривала шість з половиною годин. Щоб тяжкопоранеого бійця доправити з позицій, побратими поклали до робота матрац, воду та бронековдру — так убезпечили Івана від російських FPV.
"Поклали у засіб пораненого бійця, накрили бронековдрою. Противник був дуже близько, ми ще на таку відстань саме до противника не їздили. Дистанція між противником і нашими досить невелика була. Дорогою у нас сталась непередбачувана ситуація, було метрів за 20 ураження FPV від засобу", — говорить військовослужбовець бригади "Помста" з позивним "Блажик".
Були такі моменти, коли ділянка й ґрунт нестабільний, оскільки був приморозок, а до цього був плюс, і утворилися колії, відповідно, засіб рухомий, і це досить таки відчутно. Розуміємо, що у нього стан тяжкий, йому боляче, а до того ж ще й трясе. Він нам подавав команди час від часу, ми зупинялися, щоб він міг попити води.У тому бою "Болтік" поранень не зазнав. Каже, що найбільше переймався за побратима.
Я, чесно, про себе сильно не думав, я думав про брата, щоб він вижив"Мені зранку сказали вже, по рації передали, що Ваня вже доїхав нормально, він живий, у госпіталі, будуть робити операцію. Сказали: «Дімо, руку ми не змогли врятувати». Я кажу: «Вибачте, якби я послабив турнікет, він би стік кров’ю». Я ніяк не міг відпустити турнікет. Це вже була б моя провина, якби я турнікет відпустив. А так він хоч і без руки, але він живий пацан", — говорить "Болтік".
У лікарні прикордонник познайомився з батьками Івана.
У мене з’явився ще один син. Дякую тобі, що врятував мого Ванюшку. Все, все, все. Дякую велике, що були поруч. І будемо до кінця разом.Івану ампутували руку, у нього ушкоджена легеня, але військовий вже будує плани на життя після одужання.
"У мене вдома є собака амстаф, дуже хочеться її побачити. Вона проводила мене зі сльозами й зустрічатиме зі сльозами", — говорить військовий.
На Івана чекають ще кілька операцій, а потім — відновлення. Прикордонник каже, що після хоче поїхати додому на Одещину.
Підписуйтесь на новини Харкова та області в Telegram, TikTok, WhatsApp, Facebook, Viber, Instagram, Youtube
