NV розповідає історію енергійного харків’янина Олексія Ільїна, якого поява росіян на околицях рідного міста не злякала, а лише простимулювала ще активніше розвивати власну справу – бізнес на невеликих пляшечках для косметики.
«Релокація виробництва забрала шалену кількість часу, енергії, сил», — зітхає Олексій Ільїн, власник колись харківської, а нині стрийської компанії Milliform.
Його фірма вже 10 років постачає вітчизняним косметичним брендам невеликі, але важливі товари- флакони, баночки, розпилювачі та багато чого іншого. Спочатку це був тільки імпорт, але тепер Ільїн частину цієї продукції виготовляє в Україні самостійно.
Справа стосується, здавалось би, дрібниць, проте сукупний дохід Milliform за минулий рік склав, по інформації з відкритих джерел, понад 140 млн грн.
Саме з виробництвом пов’язана найскладніша частина історії бізнесу Ільїна. Бо після початку повномасштабного вторгнення йому довелось переносити компанію — разом із ідеєю запуску виготовлення косметичної тари — з рідного Харкова аж на Львівщину.
Читайте також:
Хоча від початку плани у бізнесмена були кардинально іншими, — започаткувати власне виробництво у найбільшому місті сходу країни, де він володів будівлею на 3,2 тис. кв м, в якій залишалось доробити інженерну частину реконструкції. Ільїн навіть встигнув замовив обладнання для виготовлення своїх флакончиків та баночок, — те мало випливти в Україну з Японії та Китаю в березні 2022-го.
«Близько $0,5 млн я на той момент вклав лише у приміщення, а загалом усе обійшлося приблизно у $1 млн, — уточнює Ільїн. — Але почалась повномасштабна війна, і ми все поставили на паузу».
Перший день великої війни він зустрів у Львові - шукав приміщення для складу продукції, який вирішив орендувати ще напередодні повномасштабного вторгнення.
У ту мить бізнесмену здалось, що всі його плани опинились щонайменше у стані «на паузі». Але десь за три тижні він зрозумів, що можна відновлювати роботу. «Почалися дзвінки [від клієнтів із західної, центральної частини України, — згадує Ільїн. — Це було так дивно: війна, по Харкову ще диверсійні групи бігають, а люди просять відвантажувати товар».
Та й плани щодо створення власного виробництва, які вже забрали кучу грошей, сил та часу, не хотілось повністю скасовувати.
«Два роки я тільки й розбирався, як усе [виробництво запустити, паралельно з операційною діяльністю, — розповідає Ільїн. — Торгівля, імпорт, складська логістика — усе це було моїми сильними сторонами. Але я хотів вийти на новий щабель і стати виробничою компанією».
Та в Харкові запускати виробництво вже було надто ризиковано, хоча там залишалась вся інфраструктура.

Рішення прийшло якось у травні 2022-го, коли Ільїн разом із своїм співробітником сидів у кав’ярні в самісінькому центрі Львова — на Площі Ринок. «Пили каву і міркували: що робити? Вся інфраструктура — у Харкові: склади, офіс… Але вирішили переїжджати [на захід країни — пригадав бізнесмен. — Тобто щоб там був не просто склад, а повноцінно перевезти туди компанію».
Спочатку Ільїн обрав Львів — велике місто, є людський капітал. Але орендні ставки там виявились «космічними», тож зрештою Milliform опинилась на півдні Львівщини, у Стрию. Саме туди зрештою прибуло замовлене на Далекому Сході обладнання.
І в червні 2023-го воно запрацювало — компанія почала виготовляти власну продукцію.
Читайте також:
«Хрін ви нас зламаєте». Як підприємець вирощував часник під Горлівкою, потім під Авдіївкою, а тепер працює у «спокійному» Запоріжжі Саме через цей енергійний «стрибок» на захід Ільїн став черговим героєм серії статей NV про бізнеси, які заснували внутрішньо переміщені особи (ВПО) на новому для себе місці.
Читайте також:
Між двох вогнів. Як бізнесвумен втратила у Маріуполі $100 тис. і опинилась в Нідерландах, звідки привезла в Славутич ідею на $0,5 млн Запах грошей
Ільїн володіє не лише Milliform, а ще двома компаніями — Парфумер та Парфумерна долина. Першу він заснував 26 років тому, на другому курсі економічного факультету Харківського авіаційного інституту, аби перепродавати парфуми. «Хотів якось заробляти», — згадує підприємець.
Milliform з’явилась у 2016-му, як відповідь на запит ринку. Приблизно в цей час в парфумерній індустрії стали з’являтись нові гравці - у боротьбі з російськими та білоруськими конкурентами почав оформлюватись ринок саме вітчизняних виробників косметики.
«Ми на той час займались парфумами, і якось поїхали на виставку, — розповідає Ільїн. — Так вийшло, що нам дістався надто довгий стенд, який нічим було повністю заповнити. А в мене були зразки [косметичної тари яких я понабирав до того у китайських виробників — десь по штуці, десь — по дві. Вони не були для мене тематичними, але ми взяли і виставили усі».
Зрештою, сталось так, що не парфумами, а саме «непрофільними» баночками й флаконами посилено цікавились відвідувачі стенду. «Ми повернулися додому і я сказав: якщо на ринку є запит, будемо організовувати компанію з косметичної тари», — пригадує бізнесмен.
Спочатку це була суто торгівля: Ільїн завозив різні баночки, дозатори тощо з Китаю, і лише невелику частину купляв у місцевих виробників. «Все, що потрібно для косметичної галузі, для фасування — це ми возили», — додає він.
Так тривало до 2021 року, поки засновник не замислився про власне виробництво.
Запакувати аромат
Косметичних засобів на ринку — безліч, відповідно, є й шалене розмаїття пакування. На виробленні останнього спеціалізуються потужні китайські гравці,
з якими важко конкурувати, особливо коли йдеться про великі партії товарів.
Читайте також:
Пудри, шампуні, помади. В Україні створять реєстр косметичної продукції — навіщо і кому він потрібен «Якщо ви візьмете будь-який дозатор для рідкого мила, наприклад, або звичайний спрей [розпилювач на 99% він з Китаю, — пояснює Ільїн. — Тому ми сфокусувались на найбільш розповсюдженій у цій індустрії упаковці - косметичні PET-пляшки, від 15 мл до 500 мл. Все інше, що стосується, наприклад, скляних флаконів, або якихось спреїв, чи дозаторів — усе це продовжуємо возити з Китаю».
Спочатку на промисловому майданчику в Стрию запрацювала одна видувна машина, яка коштує трохи більше за 200 тис. євро, а з формами під пляшки — 300 тис. Зараз у Milliform працюють три такі агрегати, і загалом компанія може випускати 1,8−2 млн флаконів на місяць. Приблизно стільки вона і робить. «Наразі ми завантажені десь на 90%, до кінця року буде 100%», — запевняє Ільїн. Крім того, четверта машина стоїть ще не підключена, і ще одну компанія отримає восени. Тому до кінця наступного року бізнесмен зможе пропонувати ринку щомісяця по 5 млн одиниць своє продукції.

«Ми вже проінвестували близько 35 млн грн. в охолодження — усі ці труби компресорні тощо, — розповідає харківско-стрийський підприємець. — І до кінця року буде ще 15 млн грн. Тобто приблизно 1 млн. євро у цьому році піде лише на інфраструктуру, щоб усе це працювало».
Milliform працює з японським обладнанням, що дозволяє відразу випускати готові якісні пляшечки. Тоді як інші виробники часто використовують інакшу, більш дешеву технологію, за якою спочатку окремо виготовляється пресформа, а потім — сам продукт. Через таку «покроковість» на готових флаконах часто бувають подряпини та інші недосконалості. І якщо для побутової хімії це не дуже критично, то для косметики — навпаки. Ось тут і знайшов свою нішу Ільїн.
При цьому його компанія планує випускати й інші пакувальні форми, наприклад, великі пластикові банки для скрабів. «Розвиваємо цей напрямок», — ділиться планами на кінець року бізнесмен.
Експерти вважають його компанію доволі перспективною. Принаймні так Milliform у розмові з NV оцінив Руслан Кузьменко, голова правління Асоціації Парфумерія та косметика України,
до якої входить майже сотня виробників. «Компанія досить відома, взаємодіє з багатьма виробниками, розбудовує виробництво, — пояснив експерт. — У нас дефіцит косметичної тари».
«Думаю, ми працюємо з більш ніж 90% усіх виробників парфумерії в Україні, принаймні за окремими позиціями», — запевняє сам Ільїн.
Велика компанія Selan із Дніпра, наприклад, охоче використовує пляшку Milliform 400 мл для своїх шампунів та гелів для душу зі середнього цінового сегмента. «Якісна продукція [у Milliform хоч і не найдешевша», — розповіла NV директорка дніпровської фірми Світлана Бежко. Вона готова купляти в Ільїна ще більше товару, адже вітчизняних конкурентів у цьому сегменті небагато.
«Ми свідомо віддаємо перевагу українським виробникам», — пояснює вибір тари від Milliform Любов Шевчук, заступниця директора KT Cosmetics, компанії-виробника власної косметики Mr.Scrubber, Hollyskin, Solident, Barber Blend та продукції сторонніх замовників.
Тільки вперед
Релокація в Стрий дала бізнесу Ільїна новий подих. До речі, за перше півріччя 2026-го дохід Milliform зріс на 28% в порівнянні з аналогічним минулорічним періодом.
І такі показники виглядають доволі високими для національного ринку, пояснив NV Ярослав Куліковський, старший аналітик компанії Pro-Consulting.
«За останні 4 роки компанія збільшила свій виторг у гривні в понад 4,5 рази», — додав експерт. Долю Milliform на її ринку він оцінює в 10%.
При цьому сам Ільїн визнає, що міг би досягти більшого. «Якби не довелося робити релокацію, а запускати виробництво там, у Харкові, на базі нашої власної інфраструктури, без додаткових $5−7 тис. оренди, без купи додаткових зусиль на формування команди на новому місці, без переїзду — усе було б набагато простіше і швидше», — зітхає він.
Але минуле підприємець згадує зрідка, — набагато більше часу в його думках займає майбутнє.
Бізнес-плани Ільїна розписані до кінця 2027-го: тоді у компанії повинно бути вісім видувних машин з автоматизацією пакування. А ще — термопласт-автомати, які випускають кришечки до банок та флаконів: зараз їх три, а до кінця 2027-го має бути до 10.
На той момент загальні інвестиції у виробництво, за оцінками Ільїна, складуть 5 млн євро.
«Ми щомісяця реінвестуємо приблизно від 2 млн до 3 млн.
грн власних коштів, плюс кредити», — описує Ільїн джерела фінансування цього дорогого «задоволення». Також компанія скористалась одним із державних грантів.
Плани у бізнесмена є, а от відповіді на запитання про строк повернення інвестицій він не має. «Боюсь, якщо все порахую, то виявиться, що немає сенсу все це вкладати, а краще десь пити коктейль на пляжі», — посміхається підприємець.
Читайте також:
- Поріг входу в бізнес — $25 тис. Як підприємець втратив все в рідному Покровську, прогорів у Львові, а тепер годує суші Київщину
- Морський вайб. Як маріупольчанка вигадала у декреті бізнес, втратила його у 2022-му і відновила зі 120 коробок вже на Закарпатті
- Фенікс з поліетилену. Як шахеди спалили завод, що приносив 140 млн грн у рік, але не знищили бажання його власника і далі виготовляти плівку