У Харкові депутати таки проголосувати за присвоєння 11 школі імені юного героя Дані Дідіка. Тепер це буде ліцей імені імені загиблого школяра.Я не знаю, чи існують якісь законні варіанти у опонентів «відкотити» це рішення. Сподіваюся, таких варіантів не існує, — повідомив письменник, музикант і громадський активіст Руслан Горовий.А загалом вся ця історія тривалістю у вісім років дуже показова. Вона не лише про пам’ять героя, вона про наше суспільство.Вона про червоних керівників-самодурів, чиновників різних рангів, які живуть за принципом «нічого не роби — і ні за що не відповідатимеш», брехунів-депутатів, які в очі батькам розповідали, що «щас порішаєм», а потім писали у фейсбуці «ну я ж нє господь Бог!» — зауважує Горовий.І водночас це історія про тих, хто роками рухав цю тему, бо розумів, що коли в країні вбивають дітей, це не можна попускати й забувати. Про тих, хто не терпів брехні та блюзнірства, хто чітко день за днем доносив важливість збереження пам’яті про хлопця, якого вбили лише за те, що він був українцем.Я щиро вдячний усім музикантам, які присвятили Дані пісні.
Пісень близько 150, зараз просто не можу швидко порахувати, і ще пишуться нові. Ще дякую киянам, які доклалися до того, що у столиці буде сквер імені Дані Дідика.Сьогодні вперше за багато років мені не соромно дивитися в дзеркало. Бо правда побила брехню. Правда побила боягузтво й апатичність. Правда довела, що вона правда. А сором через те, скільки тривало увічнення й які перепони долало, нікуди не дівся. Я ніколи нікому цей сором не пробачу, — запевнив письменник, який протягом восьми років ініціював присвоєння школі ім'я загиблого під час мирної ходи українського підлітка.Загиблий під час Маршу Єдності Даня ДідикЯк відомо, 22 лютого 2015-го в річницю перемоги Революції Гідності у Харкові проходила хода на підтримку єдності України, в якій брав участь Данило Дідик. Хода почалася біля Палацу Спорту, активісти вишикувалися в колону та рушили в напрямку майдану Свободи, однак встигли пройти лише 100 метрів, коли пролунав вибух.Хлопець ішов попереду колони, перебував поблизу епіцентру вибуху й отримав тяжку черепно-мозкову травму. Травма призвела до коми. Наступного дня, 23 лютого 2015 року, не приходячи до тями, Даня помер. Окрім 15-річного Данила, тоді загинули 18-річний Микола Мельничук, 37-річний Вадим Рибальченко та 52-річний Ігор Толмасов.
