11 квітня 1945 року в найбільшому концентраційному таборі Бухенвальд почалося масштабне повстання. Люди змогли зібрати саморобний радіопередавач і зв’язатися з командуванням армії союзників. Незабаром на територію зайшли американські солдати. Відтепер 11 квітня – Міжнародний день визволення в’язнів нацистських концтаборів. Система концтаборів виникла в Німеччині у 1933-1934 роках минулого століття. Перший, Дахау, призначався лише для противників нацистського режиму. Згодом же табори почали ширитися всією Європою – в’язнями ставали громадяни окупованих територій, військовополонені. Існували й особливі концентраційні будівлі, так звані «фабрики смерті». У них знищували переважно представників певних національностей, наприклад, євреїв і циган. Загалом нацисти збудували понад чотирнадцять тисяч концтаборів. За деякими оцінками, в них утримувалося близько 20 мільйонів людей, більше половини не дожили до звільнення. Станом на лютий 2022-го в Харкові мешкало троє колишніх в’язнів фαшиcτських таборів. Один з них – Борис Романченко – до останнього намагався інформувати світову спільноту про тортури,
які йому довелося пережити. БОРИС РОМАНЧЕНКО КОЛИШНІЙ В’ЯЗЕНЬ КОНЦТАБОРУДва тазика: с холодной и с горячей водой. И вот мы сидели вот так 12 часов – руки в холодную и горячую воду. И каждый день проверял ССовец, как идет. У меня были уже вот такие раны и так не кров, а вода была. Когда сильно обморожено – такое бывает. Давав інтерв’ю, проводив уроки для школярів, робив усе, аби події Бухенвальду та його в’язнів не забули. ІВАН НЕМІЧЕВ СТАРШИЙ ІНСПЕКТОР ВІДДІЛУ РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНИХ ЗВ’ЯЗКІВ І ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ ДЕПАРТАМЕНТУ МІЖНАРОДНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА ХМРЦе – не був табір знищення, це був концентраційний табір, в’язні якого повинні були виконувати примусову роботу. 01:56 СКЛ 02:03 І оцей наш харків’янин, Борис Тимофійович, його забрали до Німеччини, коли йому було неповних 16 років. Його батька і всіх чоловіків із села під Путивлем просто забрали. Він працював на одному заводі, батько – на іншому, але вони вже ніколи не побачились. Загалом Борис Романченко пройшов три табори. Однак чоловіку довелося знов зустріти війну. Вцілілий у фαшиcτських катівнях – загинув від російських окупантів.
18 березня минулого року в його багатоповерхівку на Салтівці влучила ворожа ракета. Чоловіку було 96 років. ІВАН НЕМІЧЕВ СТАРШИЙ ІНСПЕКТОР ВІДДІЛУ РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНИХ ЗВ’ЯЗКІВ І ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ ДЕПАРТАМЕНТУ МІЖНАРОДНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА ХМРОце його пам’ятний знак із його фотографією в німецькому місті Веймарі. Цей знак залишиться там навічно. Це – постанова міської ради. 15 квітня на території Бухенвальду у присутності німецької громадськості будуть саджати дерево у пам’ять Бориса Тимофійовича Романченка. Наразі залишилося лише двоє харків’ян, які вижили в концтаборах. Обидва мешкають в інших містах України. Через поважний вік вони більше не дають інтерв’ю, менше спілкуються з громадськістю. ІВАН НЕМІЧЕВ СТАРШИЙ ІНСПЕКТОР ВІДДІЛУ РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНИХ ЗВ’ЯЗКІВ І ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ ДЕПАРТАМЕНТУ МІЖНАРОДНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА ХМРА колись у нас тільки в Харківській області було близько 400, це – на кінець 90-х років. А зараз у нас лишився тільки один із багатьох тисяч, які пройшли через Бухенвальд. Іван Немічев каже: впевнений лише в одному – мало хто з колишніх в’язнів міг би повірити, що колись рф розв’яже війну проти України. Жахає й те, що окупанти знов зводять фільтраційні табори, катують і знущаються над цивільними. І ці місця тортур також обов’язково повинні увійти в історію. ІВАН НЕМІЧЕВ СТАРШИЙ ІНСПЕКТОР ВІДДІЛУ РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНИХ ЗВ’ЯЗКІВ І ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ ДЕПАРТАМЕНТУ МІЖНАРОДНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА ХМРЦей час теж не повинен бути забутим. Треба збирати показання свідків, фотографії, тому що такого собі ніхто уявити не міг.