Генічеськ що знаходиться на межі з Кримом було окуповано російською армію фактично у перші години повномасштабного вторгнення. Захопленим виявився і Генічеський фаховий коледж 24 лютого змінило все: з’явилися незрозумілі спокуси та виклики, перед якими не всі втрималися, але переважна більшість колективу показала свою активну громадянську позицію і продовжує навчати і виховувати з вірою в ЗСУ і надією на повернення додому.
Коротка історія Генічеського фахового коледжу: медичне училище було відкрите 5 червня 1966 року на базі курсів Червоного Хреста, які існували в Генічеську з 1948 р. Історія закладу нараховує майже 50 років. За цей період тут було підготовлено більше 6 тисяч медсестер і фельдшерів. Більше 500 із них одержали дипломи з відзнакою.
Спочатку училище мало лише один двоповерховий корпус, за 39 років існування установа поповнилася 5ти поверховим корпусом гуртожитку на 270 місць, пізніше і спортивним комплексом.
З 1999 року в медучилищі відкрито курси з лікувального масажу, по закінченню яких випускники отримують дипломи.
У 2003 році навчальний заклад отримав ліцензію і пройшов акредитацію. З 2010 року відкрито курси підвищення кваліфікації молодших медичних спеціалістів.
Про Генічеський фаховий коледж,
який працює не дивлячись на виклики, перепони і труднощі, розмовляємо з т.в.о директора цього коледжу, деканом медичного факультету ХДУ, кандидатом біологічних наук, доцентом Ігорем Валентиновичем Головченком:
– На які спеціальності готує коледж?
– Спеціальність одна 223 медсестринсво. Але там є три освітні програми: лікувальна справа, медична сестра або медичний брат, та лікувальний масаж. Саме на цій програмі навчаються переважно діти з особливими освітніми потребами. До повномасштабного вторгнення всього два коледжі в Україні навчалися за цією програмою, серед них був і Генічеський фаховий коледж. Програма користується досить серйозним попитом, так як ми маємо досвід та бази для практики. Плануємо і надалі розвивати цю спеціальність, хочемо співпрацювати з навчальними закладами, які навчають дітей з вадами зору заради наступності: школа − коледж, і зараз працюємо щоб надати можливість навчатися таким здобувачам в університеті. Хочемо, щоб вони могли здобувати бакалаврський та магістерській рівні освіти. Такі діти мають право на освіту, а ми повинні надати їм таку можливість.
– Скільки студентів навчається у коледжі, за якими спеціальностями іде освітній процес?
– Здобувачі освіти навчаються за освітніми програмами, про які я згадував вище. До повномасштабного вторгнення у нас навчалося близько 200 учнів, але війна внесла свої корективи, два випуски отримали дипломи вже під час військового стану.
На сьогодні навчання проходить для 70 здобувачів освіти. Багато дітей, які знаходяться зараз в окупації, не долучаються до занять в цілях безпеки, і ми з педагогічним колективом із розумінням ставимося до цього. Окупанти не дають навчатися в українських навчальних закладах, іде переслідування і дітей і батьків. Хтось пішов в академічну відпустку, хтось написав заяву з проханням про відрахування. Я впевнений, що після звільнення Генічеська ми повернемо дітей, адже повністю тримаємо на контролі їх місцеперебування, хто виїжджає з окупації - одразу виходить на зв'язок та долучається до занять.
– Чи збережений колектив коледжу?
– Стрижень колективу збережено. І це головне. Ті, хто пішов на співпрацю з окупантами, зробили свій вибір, з ними припинені трудові відносини.
Треба відзначити, що нам підставив плече Херсонський державний університет. Зараз у нас працюють за сумісництвом 5 викладачів з ХДУ, вони викладають загальні дисципліни. Тішить те, що всі вірять у повернення додому.
– Де зараз юридично знаходиться коледж?
– Так як ми є структурним підрозділом ХДУ, то наша юридична адреса у місті Івано-Франківськ.
– Чи вдалося зберегти, вивезти матеріальну базу коледжу повністю чи частково?
– Генічеськ було окуповано російською армією одразу, тому з цим виникли труднощі, щось вдалося зберегти, але основна матеріально-технічна база залишилася в окупації.
– Яка на вашу думку головна проблема функціонування коледжу?
– На мою думку це психічний стан як співробітників так і здобувачів.
Навіть на випускному діти питали, чи зможемо ми побачитися, чи повернемося додому. Запитували, чи потім, після деокупації, зможемо ми влаштувати зустріч в Генічеську. Тому під час навчальних занять не забуваємо про метальне здоров'я всіх учасників освітнього процесу.
Ковід привчив нас до дистанційного навчання, але екрани моніторів ніколи не замінять живе спілкування та комунікацію.
У нас буда тепла зустріч з дітьми, коли вони приїжджали здавати єдиний державний кваліфікаційний іспит, це була обов’язкова умова отримати диплом. Ці емоції треба було лише побачити: вони півтора року не бачили один одного, купа сліз радості та щастя. Хто перебував та виїжджав з окупації зрозуміє, що це за відчуття. В цьому є проблема, а все інше можна вирішити, особливо з такою підтримкою, як у нас. Були проблеми з друком дипломів та додатків до них, та коли чули, що треба допомога для дітей лівобережної Херсонщини, всі готові були підставити плече та допомогти.
– Навчання в коледжі дистанційне?
– Так, дистанційне, проте здобувачів старших курсів ми намагаємося в містах їх перебування долучити до практики безпосередньо в закладах охорони здоров’я. Лікарні ідуть на контакт, допомагають.
– Можна поступати до коледжу і після 9 і після 11 класу?
Так, є два варіанти вступу, просто після 9 класу діти вивчають ще шкільні предмети за комплексною програмою. У цьому році в нас 10 студентів здобувають освіту після 9 класу.
– Діти розпорошені по світу чи мешкають компактно в певних регіонах?
– Є осередки за областями.
І я бачу, що змінюється тенденція і найбільший осередок зараз формується в Миколаєві. Батьки кажуть, що треба переміщатися ближче до рідної домівки. Також формується осередок і в Одеській області.
– А є діти які перебувають за кордоном?
Є. Особливо ті, які мають особливі освітні потреби. Вони отримали підтримку держави, ми їм пропонували піти в академічну відпустку, але вони категорично відмовляються і продовжують навчатися.
– Ви Т.в.о директора коледжу, не відомо коли вибори? І чи будуть вони оголошені?
Так, я працюю в такому статусі з травня 2023 року. Зараз Міністерство освіти і науки України анонсує зміни та готує реформу профільної освіти. Ми будемо стояти перед вибором чи то самостійне існування, чи то об'єднання з університетом. Наш колектив схиляється до думки, що в такому разі найкраще для всіх буде увійти до складу ХДУ. А якщо буде прийнято рішення провести вибори, то ми їх оголосимо і проведемо відразу. Трудовий колектив повинен обрати, можливо запропонувати свого кандидата.
– Співпраця з медичним факультетом ХДУ? Яка саме?
– Вона є ефективною. У минулому році до нас на медичний факультет з Генічеського коледжу не вступило жодного абітурієнта,
а в цьому році вже сім випускників Генічеського фахового коледжу стали здобувачами освіти медичного факультету ХДУ. Тим паче після коледжу вони мають право вступити на другий курс. Зараз двоє студентів навчається на терапії і реабілітації і п’ятеро на медицині.
– Головні проблеми цьогорічної вступної компанії? Чи вдалося їх вирішити?
– Цьогорічна вступна компанія коледжу в цілому позитивна та результативна, для порівняння в минулому році в цей заклад не вступило жодного учня. В цьому році набір відбувся і в цьогорічній вступній компанії я не бачу жодних проблем. Дітям в минулому році було важче звикнути до нової реальності, а в цьому році все злагоджено пройшло. Програми працювали, збоїв не було. Була підтримка дітей з окупованих територій. Вони мали змогу вступати лише за мотиваційними листами. Я задоволений цьогорічною вступною компанією і як батько, бо моя дитина теж вступала, і як директор коледжу, і як декан факультету. Були звісно технічні питання, особливо у тих, хто був на окупованій території або закордоном. Пригадую себе, коли вступав в інститут: спека, двісті людей і ти стоїш і чекаєш своєї черги. Зараз для вступників дуже зручні умови вступу. Тому всіх запрошую.
