Журналіст і головний редатор новокаховського видання Novakahovka.City Олександр Гунько який наприкінці січня потрапив до лікарні, вже одужує в колі родини.
Про це журналіст повідомив на своїй Фейсбук-сторінці.
«Отже, 31 січня я потрапив до лікарні з діагнозом «передінфарктний стан». Уночі мені зробили екстрену операцію — стентування артерії. Це було безплатно за програмою НСЗУ, А потім запропонували ще одну операцію — стентування чотирьох артерій за свій кошт. Звісно, ціна в 60 тисяч була непідйомною для нашої родини. Тому мої діти і дружина звернулися через ФБ до всіх добрих людей з проханням допомогти», — пише пан Олександр.
На фото — Олександр Гунько в лікарні на другий день.
Колеги — колишні і нинішні, друзі, Національна спілка журналістів України та просто небайдужі люди допомогли Олександру донатами на картку дружини.
«Більшість донатів було від 100 до 500 грн — як від моїх земляків, так і від зовсім незнайомих людей. Це значить, що мої добродії і добродійки мають скромні фінансові можливості, але у них великі серця і щедрі душі. І я щиро вдячний кожному за ці благородні пориви.
Були й донати по 1 — 2 —3 тисячі. А найбільше мене вразив переказ від незнайомої мені добродійки на ім'я Жанна в розмірі 10 тисяч. Це стало, образно кажучи, тією вишенькою на торті, яка дала нам можливість закрити збір.
У понеділок я переказав 60 тисяч на рахунок Київської міської кліничної лікарні №1 як благодійний внесок. Це нині така схема оплати додаткових послуг, не передбачених програмою НСЗУ. Того ж дня під вечір мені провели другу операцію, а вже вчора нарешті виписали. Тепер ще треба відлежатися і відіспатися».
Пан Олександр також поділився враженнями від буднів кардіологічного відділення: «...Ночі в кардіології були важкими. Хтось заходився кашлем, хтось просив покликати медсестру, комусь ставили крапельницю чи робили уколи. Когось забирали на операцію чи везли в реанімацію, комусь робили штучне дихання прямо в палаті, а серце не хотіло запускатися знову... Мати благала лікарів врятувати її сина і голосно молилася...».
Олександр Гунько пережив жахи російського полону у Новій Каховці — в полоні росіян він опинявся тричі. Попри це, з дня окупації Нової Каховки Олександр Гунько та його команда не припиняли діяльність.
Згодом Олександру з родиною вдалося виїхати з окупації. Вже у Києві він написав і видав книгу «Поклик до Спасу» з понад 200 віршами про війну. Пан Олександр зазначає, що його стан став результатом пережитого: «Я розумію, що той зрив, який стався зі мною, — це наслідок пережитого за пів року в окупації. Війна ще довго сидітиме в наших тілах, думках і душах. Але найгірше для мене — позаду. Ще місяць треба приймати препарати і відновлюватися. Та я вже готовий повернутися у стрій — на інформаційний фронт».
Сердечно вдячний пан Олександр і за підтримку: «Я глибоко зворушений і втішений тією допомогою, яку надали усі ви, друзі. Окрему подяку хочу висловити журналістам Херсонщини й інших регіонів України, які активно долучилися до збору коштів, Національній спілці журналістів, своїм однокурсникам по навчанню в Херсонському педінституті, моїм землякам-новокаховчанам. Друзі, я бачив ваші лайки і плюсики...
Українці, ви неймовірні! Так народжується нація — попри горе і біди ми залишаємося бути людьми, а не звірами, як наші вороги.
Також дякую лікарю Руслану Борисовичу Демченку, кардіологу Світлані Володимирівні Кізім, усім медпрацівникам кардіологічного відділення, причетним до мого лікування. Іще раз висловлюю всім благодійникам і благодійницям величезну подяку за матеріальну допомогу. Миру, добра, злагоди! Бережіть себе і своїх рідних. Шануймося, бо ми того варті!»
Також пан Олександр надає фото чеку з перерахуванням коштів на лікування та фото документу з призначеннями.
