Росіяни на окупованій території Херсонщини оголосили «реабілітацію» річки Каланчак що у Скадовському районі
Про це повідомили окупаційні медіа.
Так, окупанти оголосили, що у межах програми соціально-економічного розвитку Херсонської області на 2023 — 2024 роки запланували реалізувати захід щодо розчищення річки Каланчак у межах населеного пункту селища Каланчак. Також росіяни прозвітували, що у 2023 році завершили очищення 7-кілометрової ділянки річки в межах селища Каланчак. У 2024 році планують продовжити роботи з очищення русла та берегової лінії протягом 15 км.
Цілями проєкту росіяни називають:
- збільшення проточності річки;
- видалення засорів, що перешкоджають вільній течії;
- відновлення екологічного балансу річки;
- захист річки від негативного впливу людини.
В рамках робіт росіяни планують не лише очищення основного русла, а й розчищення трьох приток, що впадають у річку Каланчак у районі селища Каланчак.
Важливим етапом проекту є встановлення меж водного об'єкта, водоохоронних зон та захисних прибережних смуг на всій довжині річки, пишуть в окупаційних медіа і додають: реалізація цього проекту є важливим кроком до збереження водних ресурсів Херсонської області, забезпечуючи збалансований та сталий розвиток регіону. Що вкладають у цю фразу, невідомо.
Річка Каланчак на Херсонщині: що відомо з наукових дослідженьЖурналісти Район.Скадовськ пропонують дізнатись більше про річку Каланчак. Ми пошукали наукові дослідження і віднайшли роботу херсонських науковців «Гідроекосистеми Півдня України: річка Каланчак» за редакцією кандидата біологічних наук Сергія Овечка
Отже, річка Каланчак відноситься до малих річок Півдня України, протікає переважно на території Каланчацького району Херсонської області (це адміністративний поділ до 2020 року — нині це Скадовський район). Постійне русло річки відмічається на відстані 25 км від місця впадіння її у Каркінітську затоку Чорного моря Вище річка має непостійне русло, вода в якому пересихає в теплий період року.
Річка Каланчак є унікальним водним об’єктом розташованим в межах присивашської низовини.
Довжина річки в межах колишнього Каланчацького району складає 25 км, руслова ємність біля 1600 тис. куб. м , загальна площа басейну – 650 кв км.
В середині 70-х років минулого століття в гирлі річки збудували дві греблі з метою розвитку рибного господарства: верхня – пересип старого русла річки, нижня – насипна гребля з водоскидом-рибозагороджувачем.
Внаслідок гідротехнічного будівництва, антропогенного впливу на акваторію та зниження водності ріки через кліматичні зміни регіону екологічний стан річки Каланчак зазнав значного погіршання, кажуть науковці. В нинішній час (йдеться про 2016 рік) кардинально змінився гідрологічний режим всієї річки. Руслова мережа значно заросла вищою водною рослинністю, посилилась седиментація завислих у воді речовин та мулонакопичення, дно вкрилося значним шаром в’язкого мулу, відчутно зменшилась проточність річки, відбувається постійна евтрофікація вод та деградація водних біоценозів, що в свою чергу посилюється антропогенним впливом на екосистему який активно змінює умови існування гідробіонтів, їх структурно-функціональні, морфологічні характеристики, призводить до реорганізації трофічних зв’язків.
Гідрографічна мережа річки представлена вузьким руслом, що має дев’ять приток-балок. У річку Каланчак також впадав канал аварійного скиду Північно-Кримського каналу скидні канали рисових систем, скидні канали дренажних систем, та дренажних свердловин. На гирловій ділянці встановлені дві земляні дамби, що відгороджували її від Каркінітської затоки Чорного моря. Але з моменту руйнування Каховської ГЕС росіянами все значно змінилось, відтак, росіяни намагаються «розчищати» те, що самі зробили.
Читайте також:
З російського полону повернули мешканця Голопристанської громади
