Ще зовсім недавно на території національного природного парку «Кам’янська Січ», що на Херсонщині, тривали бої. Проте в листопаді його територію звільнили. Представники Української природоохоронної групи (UNCG) Іван Мойсієнко та Олександр Ходосовцев змогли відвідати парк, і побачене їх сильно вразило.
На заповідній території вигоріло майже 635 га цінних ділянок. Це співробітники парку підрахували ще в жовтні за супутниковими знімками. Згідно з даними, у період з лютого по жовтень 2022 року лише пожежі знищили або пошкодили рідкісні: дрік скіфський (633 екземпляри),
ковилу шорстку (402 екземпляри),
ковилу волосисту (832 екземпляри),
ковилу Лессінга (2384 екземпляри),
ковилу українську (456 екземплярів) тощо. Однак, на переконання доктора біологічних наук Олександра Ходосовцева, найбільших втрат екосистемам парку завдали не пожежі.
«Так, це негативна шкода, деякі рослини пошкоджуються й гинуть, але це не катастрофічно. Коли ми були в нацпарку 1 грудня, ми зрозуміли, що найбільша шкода території — замінування. На розмінування піде мінімум п’ять років, а то й усі десять.
Через це проводити там повноцінні дослідження чи відновлювати рекреаційну діяльність поки неможливо. З іншого боку, можливо, відсутність людей на замінованих територіях дасть природі певною мірою відновитися самостійно…», — зауважує науковець.
Таким чином, природоохоронці змогли оглянути лише близько 5 % території нацпарку, адже вона тотально замінована.
Кам’янська Січ — це передусім степи. На правобережжі Дніпра мало заповідних степових об’єктів. Більшість — на лівобережжі. Тому Кам’янська Січ, яка представлена двома великими балками з численними відрогами — відносно короткими й вузькими гірськими хребтами — особлива. Напоширенішим типом рослинності є злакові. Завдяки схилам різної крутизни та експозиції саме в Кам’янській Січі є майже всі типи степів, представлених в Україні.
Дві лінії фронту
Через Кам’янську Січ два рази проходила потужна лінія фронту. Замінування відбувалося на найцінніших ділянках. Уся територія буквально завалена боєприпасами. Тільки на тих 5 % земель, які науковцям вдалося оглянути, були сотні, а, можливо, і тисячі боєприпасів. Допуску до цих територій немає.
Катастрофічної шкоди також завдали риття окопів, будівництво бліндажів, вибухи чи проїзд важкої техніки. Самі біотопи — ділянка поверхні Землі з більш-менш однотипними умовами існування — втрачають природність, і навіть якщо біотопи заростуть за 30–50 років, вони будуть уже вторинними. Саме на цих ділянках відновлення екосистем неможливе без активного втручання природоохоронців. І цей процес досить дорогий.
«Окопи, бліндажі, побутове забруднення, забруднення вибуховими снарядами — це те, що ми побачили. Від вибухів лишилися воронки. У деяких місцях є сильне пошкодження рослинного покриву, як внаслідок проїзду їхньої техніки степом, так і після зняття степового дерну для укріплення й маскування бліндажів. Також ми бачили підбиту техніку й розлив паливно-мастильних матеріалів», — додає Іван Мойсієнко.
Кам’янська Січ широкою смугою виходить на Каховське водосховище. Там науковці також закладали моніторингові ділянки. Це край Правобережжя, навпроти — лівий берег, який тимчасово контролюється окупантами. Учені з високою ймовірністю припускають, що ця територія, яка складається з невеличкої смуги петрофітних степів, буде зруйнована.
Загалом, за повідомленням Державної екологічної інспекції України, за час повномасштабної війни 33,1 тис. га лісів та інших насаджень випалено ракетами та снарядами — деякі з них, можливо, відновлюватимуться протягом десятка років, і це за найоптимістичніших розрахунків, решта — втрачені назавжди. Автор: Сергій Коробкін, фото: фейсбук-сторінка Української природоохоронної групи
