Існує версія, що з кавунами Херсонщину колись познайомили кримські татари.
Нині, коли більшість херсонців вимушено покинули рідне місто, вони, здається, почали по-справжньому його любити й цінувати. Далеко від рідного дому згадують затишні вулиці, парки, набережну. І коли в іншому місці України люди дізнаються, що їхній співрозмовник – херсонець, то найчастіше його місто асоціюють з кавунами – ідеться на фейсбук-сторінці Херрсонського обласного краєзнавчого музею.
Чи задумувалися ви, ідеться в дописі, чому те чи інше місто ототожнюється з певними предметами чи явищами? Науковці називають це локальною ідентичністю.
Існує версія, що досить давно з кавунами Херсонщину познайомили кримські татари. У 1969 році в Голій Пристані (зараз тимчасово окупованій) був заснований Інститут південного овочівництва й баштанництва. Там виводили нові сорти кавунів.
З 2003 року в Голій Пристані проходив фестиваль «Український кавун – солодке диво», на якому визначали найбільші кавун, диню та гарбуз.
На території Херсонської області (с. Осокорівка встановлений найбільший пам’ятний знак кавуну. У жовтні 2022 року цей пам’ятник став символом початку звільнення Херсонщини від російських загарбників.
Читайте також: Херсонському краєзнавчому музею передали археологічні знахідки
