Кропивницький

Сотні фотографій, пісень, речей і не тільки: у Кропивницькому презентували книгу «Сто експедицій «Баби Єльки»

2 жов•Гречка

У Кропивницькому 1 жовтня презентували книгу «Сто експедицій «Баби Єльки» Це «етнографічне обличчя Кропивниччини» — підсумок багаторічних експедицій етнопроєкту селами й містами області. Видання об’єднало сотні фотографій, рецептів, пісень і речей, зібраних у мандрівках Кіровоградщиною.

Джерело: кореспондентка «Гречки» з презентації книги.

Презентація відбулася на сцені «В укритті» творчого обʼєднання «Кропива».

Співзасновниця «Баби Єльки» Інна Тільнова у коментарі «Гречці» розповіла про одну із найщемливіших історій, які вдалося почути за час експедицій.

«Дуже багато цінних історій увійшло до нашої книги. Я рекомендую зупинитися на селі Коробчине і прочитати історію Сидора Кожухаря, який пережив Голодомор і вибрався із могили, приповз до своєї хати і врятував свого сина. А історія про голод і про розкуркулення показує, наскільки давно намагаються нас знищити, але наскільки сильними є українці. І ми віримо, що ми виживемо в ці непрості часи. І завдяки Збройним Силам це все буде недаремно», — поділилася Тільнова.

Що надихнуло на створення книгиЗа її словами,

натхненням для видання стала праця етнографа Івана Гончара. У радянські часи він не міг офіційно видавати свої напрацювання і створив 18 рукописних альбомів, об’їздивши майже всю Україну. У 2024 році одну з його праць видали друком — 130 аркушів. Із Кіровоградщини туди увійшов лише один населений пункт — Златопіль.

«Цей факт став натхненням і поштовхом для нас, щоб зробити подібне дослідження», — сказала Тільнова.

За її словами, не всі села, які відвідала команда, увійшли до енциклопедії — подекуди бракувало етнографічно цінного матеріалу, деякі експедиції доведеться повторити, а деякі тривають і досі.

Скільки всього зібралиЗавідувачка етнолабораторії «Баба Єлька» Світлана Листюк розповіла, що книгу побудували за принципом адміністративного поділу області на чотири райони. Охопити всі села рівномірно не вдалося — наприклад, із Голованівщини ввійшло лише 17 сіл, тоді як із Кропивницького району — 43.

Видання зібрало:

  • 347 старовинних фотографій, із них 86 весільних;
  • понад 300 текстильних виробів;
  • 157 рецептів;
  • 115 хат та їхніх елементів — кахлі, віконниці, пороги;
  • 109 зразків одягу;
  • 103 пісні;
  • 28 писанок;
  • 22 скрині, шість весільних вінків і один обжинковий.
«

Все, що я назвала, — це навіть не сота, а тисячна частинка всіх тих скарбів, які ми зібрали за роки експедицій», — зазначила Листюк.

Окремо вона згадала унікальну знахідку — єдину у світі, із її слів, клавішну бандуру, створену майстром із села Хмельове, та писанку з Вільшанки, аналогів якої команда не бачила в жодних інших каталогах.

Науковою консультанткою видання стала етнологиня, старша наукова співробітниця регіонального центру краєзнавчих досліджень Світлана Проскурова. Вона назвала працю спробою антропологічного образу Кропивниччини.

«Це дуже складна робота… це все за кадром лишилося — всі ці стреси, це спілкування з носіями різної пам’яті. Іноді це катарсис», — сказала вона, згадавши власний досвід польових досліджень зі студентами.

Окремий розділ книги присвятили традиційним танцям — уперше в такому обсязі. Хореографка Наталка Ковальчук розповіла, що респонденти похилого віку часто не могли показати рухи, але яскраво згадували самі танці та обставини, в яких вони відбувалися.

Респондент Микола Гижко з Новоархангельська згадував, що клуби, де згодом танцювала молодь,

виникали в хатах розкуркулених селян.

На обкладинці — фотографія родини Петренків із села Бірки Олександрівської громади Кропивницького району.

Дизайн видання створила Наталка Андріянова, літературне редагування — Олена Цюцюра.

Де можна ознайомитися із книгоюВидання не продається — його випустили за підтримки фонду «Аскольда і Дір», що здійснюється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство — рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції.

Натомість книгу передають бібліотекам, громадським організаціям та спілкам області — туди, де її зможе прочитати якнайбільше людей.

Зазначимо, «Баба Єлька» – фольклорний проєкт зі збереження культурної спадщини. Дослідниці за власної ініціативи проводять експедиції по різних куточках Кіровоградщини і збирають від мешканців фольклорні автентичні народні пісні. Також дослідниці збирають експонати, рецепти, старі фотографії, вишиванки та рушники. «Баба Єлька» створила пазли із зображенням Театру корифеїв, штампи для вибійок за мотивами старовинних рушників, дитячий пісенник, а також настільні ігри «Що у хаті?» та «Знайди пару».

Також можна придбати освітні скриньки для дошкільнят і молодших школярів з інтерактивними предметами для вивчення історії рідного краю в ігровій формі.

Юлія Зорєва

Фото: Дарія Бубнова

Запис Сотні фотографій, пісень, речей і не тільки: у Кропивницькому презентували книгу «Сто експедицій «Баби Єльки» спершу з'явиться на Гречка - Новини Кропивницький.

гречка, Писанка, фонд, реформа, Громада

Читайте ще