Про це повідомив директор Департаменту суспільних комунікацій КМДА Роман Лелюк.
26 вересня експерти на Комісії з питань найменувань одноголосно підтримали таку ініціативу. Йдеться про зелену зону між вулицею Михайла Омеляновича-Павленка та Іподромним провулком. Тепер на черзі громадське обговорення і голосування містян.
Й от з'явилася петиція про перейменування скверу. Про це повідомила 21 жовтня депутатка Київради, парамедикиня Аліна Михайлова на своїх сторінках в соціальних мережах: "В додатку "Київ Цифровий" важливе опитування. Ми вже розпочали розробку проєкту скверу. Тож прошу підтримати і проголосувати за назву скверу іменем Дмитра "Да Вінчі" Коцюбайла". Дякую".
Що відомо про Дмитра "Да Вінчі" КоцюбайлаДмитро Коцюбайло народився 1 листопада 1995 року в селі Задністрянському, нині Бурштинської громади Івано-Франківського району Івано-Франківської области України. Освіту здобував у Бовшівській загальноосвітній школі та Івано-Франківському художньому ліцеї.
На війні Дмитро з 18 років, туди потрапив одразу після Революції Гідності. У 2014 році отримав важке поранення в Пісках Донецької области,
після одужання повернувся на фронт. До початку повномасштабного вторгнення був добровольцем, потім вступив у ЗСУ. Вісім років готувався сам та готував інших до "великої" війни.
"Спочатку наш підрозділ направили на запорізький напрямок, щоб не дати росіянам пройти до Запоріжжя і прорватися до Дніпра. Потім мене покликали у Київ, бо маю досвід роботи з артилерією. Коли російські війська почали рухатися на Бориспіль, ми нанесли якісне вогневе ураження, знищили понад 20 одиниць техніки та “Бук”, — розповідав Дмитро "Суспільному" у проєкті "Командири, до перемоги!".
Далі були дніпровський та херсонський напрямки, а згодом Луганщина: "Ми були у Лисичанську, Білогорівці, Золотому. А зараз воюємо за мою рідну Донеччину, мій другий дім". Ось що "Да Вінчі" казав про незалежність: "Це можливість говорити українською, носити шеврон та захищати свою країну".
30 листопада 2021 Дмитро Коцюбайло був відзначений званням Героя України за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України.
У 2022 році отримав звання молодшого лейтенанта. Він загинув 7 березня на Бахмутському напрямку.