Київ

З п'єдесталу — в політику. Найкращий дзюдоїст України керує районом у Києві

8 сер•NV

Колишній український дзюдоїст Георгій Зантарая розповів про свою політичну діяльність.

Читайте також:

«Якби не бронза — я б стрибнула з мосту». Анна Різатдінова — про пограбування в Іспанії, заборону дружити з росіянками та зустріч з Кличком Георгій народився в Грузії, однак через війну в Абхазії у 1992−1993 роках його родина переїхала до Києва. В Україні Зантарая став зіркою дзюдо — у 2009 році він виборов золото чемпіонату світу, через рік завоював срібло світової першості, а також ще чотири рази здобував бронзові нагороди.

Однак Георгію так і не вдалося завоювати олімпійську медаль. Після Ігор-2020 у Токіо він завершив кар'єру.

У 2020 році Зантарая був обраний депутатом Київської міської ради дев’ятого скликання від партії Слуга народу. А у травні цього року колишній дзюдоїст очолив Святошинську районну державну адміністрацію в Києві.

У розмові з журналістом NV Андрієм Павлечком ексспортсмен розповів, як йому дався перехід зі спорту в політику, як почувається на новій посаді та як проходить його літо.

— Георгію, як проходить ваше літо, як робота?

Ні для кого не секрет,

що нещодавно я очолив Святошинський район. Моє літо проходить, як і в усіх містян громади міста Києва — у роботі і вирішенні питань, пов’язаних із ситуацією, яка складається навколо трагічних атак Російської Федерації по наших будинках, об'єктах інфраструктури та будівлях.

— Як почуваєтесь на новій посаді?

Я знав, куди йду, і беру всю відповідальність на себе. Не можу оцінювати, як себе почуваю. У мене є робота, яку треба робити, і я маю стояти поруч із людьми.

— З 2020 року ви є депутатом Київської міської ради. Розкажіть, як вам дався цей перехід зі спорту в політику?

Це було заплановано. Я розумів, що завершу спортивну кар'єру після Олімпійських ігор у Токіо. Але, на превеликий жаль, Олімпіаду перенесли ще на рік через ковід, і я вже був депутатом, але ще залишався діючим спортсменом. Я усвідомлював, що ось-ось почну працювати в новій сфері. Інтеграція і перехід, на мій погляд, у мене пройшли досить непогано.

— Багато хто говорить, що спорт поза політикою. Ви були у спорті, зараз — у політиці. Що скажете цим людям?

Дивіться, давайте говорити відверто. Про державу дізнаються тоді,

коли спортсмени приїжджають, виграють змагання і піднімають прапор тієї країни, яку представляють. Ще прапор піднімають, коли приїжджає президент в іншу країну. Тому завдяки спорту про державу дізнаються. Це один зі шляхів. Спортивна дипломатія — дуже важлива й потужна річ у нашому житті. Сьогодні спортсмени можуть через свою платформу розповідати людям у всьому світі, яка в нас ситуація, що вони переживають, у яких умовах тренуються, як готуються тощо. Вони є рупорами, які можуть показати ситуацію зсередини. Тому я вважаю, що спортивна дипломатія — це дуже і дуже важливо.

— Розкажіть, до чого прагнете в політиці?

Звичайно, як і в спорті, як і в багатьох інших сферах, ти ставиш перед собою цілі. Але час покаже, як ми працювали. Це моя думка. Оцінювати свою роботу я не маю права і не можу цього робити. Це можуть робити люди, громада і активні мешканці.

— Що з досвіду дзюдо та спорту допомагає вам у політичній роботі?

Насправді, моя спортивна кар'єра мені дуже допомагає. Чому? Тому що завдяки спорту я знаю дуже багато людей в інших країнах. І гуманітарну допомогу, і інші види підтримки можна шукати серед спортивної спільноти. Вважаю, що спорт відкриває багато дверей, якщо ти топовий атлет. Тому я використовую свої спортивні зв’язки, щоб привертати увагу наших міжнародних друзів, показувати ситуацію в Україні і звертатися, можливо, по допомогу. Такі випадки вже були.

Раніше ми писали, як українців зустрічали у світі після початку війни

рада, Змагання, Громада, атака, Посад

Читайте ще