У КМДА чітко заявили: плани евакуації населення Києва у випадку блекауту не передбачені.
Навіть у разі тривалої відсутності світла під час морозів місто має механізми підтримки життєдіяльності.
Коли евакуація можливаЗа чинним законодавством (Кодекс цивільного захисту, постанова КМУ №841 від 30.10.2013), обов’язкова евакуація проводиться тільки при загрозах які становлять безпосередню небезпеку життю:
- викид радіоактивних або хімічно небезпечних речовин;
- катастрофічне затоплення;
- землетруси;
- масові лісові чи торф’яні пожежі;
- зсуви;
- збройні конфлікти на території.
Чи існує план евакуації КиєваТак — план існує він розроблений і діє.
Але це резервний документ який активується лише якщо виникають загрози зі списку вище.
Плани щороку уточнюються районними адміністраціями, залежно від ризиків та ситуації в місті.
Чому чутки про евакуацію з’явилисяПісля попереджень про можливі масовані атаки на енергетику та заклики мера Києва мати:
- запас води,
- їжу,
- павербанки та зарядні станції,
- теплі речі,
Насправді йдеться про особисту готовність до можливих перебоїв а не про виїзд зі столиці.
Що буде при блекаутіУ КМДА наголосили: у разі знеструмлення в дію запускається алгоритм швидкого відновлення роботи енергосистем а не евакуація.
Ключові кроки:
- оперативне включення резервних джерел живлення,
- перерозподіл навантажень,
- запуск критичної інфраструктури,
- використання місцевих резервів тепла та генерації.
загалом у столиці — 1073 пункти включно зі службовими.
У таких місцях можна:
- зігрітися,
- зарядити пристрої,
- отримати інтернет/зв’язок,
- скористатися базовими послугами.
Місто має план аварійного реагування систему пунктів Незламності та механізми відновлення енергетики.
Евакуація — це крайній захід, який застосовується лише при загрозах, що напряму несуть смертельну небезпеку.