Київська міська рада ухвалила рішення про перейменування десяти міських об'єктів, які раніше були пов'язані з країною-агресором. Зміни торкнулися вулиць у кількох районах столиці, що стало ще одним кроком у процесі деколонізації міського простору.
Перейменування вулиць та об'єктів у різних районах КиєваУ Голосіївському районі вулицю Левітана перейменували на вулицю Лукрецьку. В Оболонському районі проспект Маршала Рокоссовського отримав нову назву — проспект Дмитра Павличка. Найбільш резонансною стала зміна у Печерському районі: частині вулиці Лаврської, що простягається від площі Слави до вулиці Добровольчих батальйонів, повернули ім'я видатного гетьмана Івана Мазепи. Іншу частину цієї вулиці, від вулиці Добровольчих батальйонів до Наводницької площі, вирішили назвати історичною назвою — вулиця Новонаводницька.
Музей Голодомору, розташований на вулиці Лаврській, позитивно відреагував на таке рішення Київради.
«Вітаємо це рішення, яке є відновленням історичної справедливості! Ним анульовано протягнуту за Януковича на догоду Москві забаганку про перейменування частини вулиці Івана Мазепи на Лаврську,
яку свого часу було здійснено під візит патріарха Кіріла. Гетьман Мазепа заслуговує на повноцінну вулицю», – заявили в музеї.Передумови та звернення громадськостіПовернення імені Мазепи частині вулиці стало можливим завдяки активній позиції громадськості. Наприкінці 2022 року на сайті Київської міської ради була зареєстрована петиція з вимогою повернути історичну назву цій вулиці. Необхідні шість тисяч голосів вдалося зібрати, після чого питання було винесено на розгляд депутатів.
Нагадаємо, що у 2010 році міськрада вирішила перейменувати більшу частину вулиці Івана Мазепи на вулицю Лаврську. Ініціатором таких змін був депутат Київради від фракції блоку Черновецького Віталій Журавський. За наявною інформацією, він обґрунтовував таку пропозицію, зокрема, закликом Московського патріарха Кирила та Митрополита Київського Володимира, які представляли церкви, що перебувають у єднанні з московським патріархатом.
Водночас речник Московського патріархату Володимир Легойда заперечував, що очільник російської православної церкви офіційно звертався з подібним проханням, однак визнавав, що церква поділяє таку думку.
