У Києві, в районі станції метро Шулявська розпочали активну фазу знесення п’ятого цеху колишнього машинобудівного заводу «Більшовик» Про хід робіт повідомив столичний активіст Дмитро Перов який уже не перший рік публічно фіксує трансформації промислових територій Києва.
Йдеться про будівлю, що розташована безпосередньо біля однієї з ключових транспортних артерій міста — Шулявської розв’язки.
Скільки це коштує містуФінансова сторона питання викликає не менше запитань, ніж містобудівна.
- у 2023 році Київ викупив цех №5 за 113 млн грн
- згідно з даними тендеру в системі Prozorro
вартість демонтажу перевищує 126 млн грн - завершити знесення планують протягом п’яти місяців із моменту передачі будівельного майданчика.
Цех, з якого почалася історія заводуП’ятий цех — не пересічна промислова будівля. Саме з нього наприкінці XIX століття почалася історія підприємства.
Ключові віхи:
- первісно тут працював сталеливарний цех
- виготовляли парові машини згодом — обладнання для цукрової промисловості;
- перед Першою світовою війною завод перейшов на виробництво озброєння
- до 1915 року підприємство стало одним із найбільших у тодішній Російській імперії;
- у 1922 році завод націоналізували й дали назву «Більшовик», яку він носив до 2018 року
Транспортна логіка проти міської пам’ятіЩе у 2017 році місто затвердило концепцію нової транспортної розв’язки біля метро «Шулявська». Вона одразу передбачала:
- викуп цеху №5;
- повне знесення будівлі;
- будівництво нової естакади.
Позиція громадськостіУрбаністи та активісти неодноразово пропонували альтернативи:
- трирівневі розв’язки
- збереження історичного фасаду;
- інтеграцію цеху в сучасний міський простір (культурні або громадські функції).
Позиція міської владиМіська адміністрація обрала інший шлях — повне очищення території від забудови заради спрощення інфраструктурного проєкту.
Що це означає для КиєваЗнесення п’ятого цеху «Більшовика» — це не просто будівельні роботи. Це черговий приклад того, як Київ:
- жертвує історичною промисловою спадщиною заради транспортної ефективності;
- не має затвердженої довгострокової політики переосмислення індустріальних зон;
- вкотре відкладає дискусію про баланс між розвитком і збереженням.
П’ятий цех «Більшовика» вже стає частиною історії — але не як приклад ревіталізації, а як черговий втрачений об’єкт. Чи зробить Київ висновки з цієї історії — покаже час. Поки що Шулявка знову змінюється швидше, ніж суспільство встигає домовитися, яким воно хоче бачити своє місто.