Попри зливу, поривчастий вітер і температуру близьку до нуля, 6 січня Переяслав відзначив Водохреще Містяни вийшли до води, щоб долучитися до давньої традиції водохресних купань — цього року ще й на новій локації Свято відбулося за новоюліанським календарем за яким Україна живе вже третій рік поспіль.
Свято, що єднає поколінняХрещення Господнє — одне з перших великих релігійних свят року. Для багатьох українців воно має не лише обрядовий, а й глибокий духовний сенс. Водохресній воді здавна приписують очищувальні властивості — як для тіла, так і для душі.
Цьогорічна погода була нетиповою: вранці мороз, згодом — дощ що, за словами священнослужителя, стало своєрідним знаком мінливої зими. Та це не зупинило тих, хто вважає участь у купаннях важливою частиною власної традиції.
Дві локації — один настрійУ Переяславі занурення у воду традиційно організовують на березі Дніпра біля ресторану «Любокрай». Водночас цього року місто отримало додаткове місце для купань — на річці Трубіж, поблизу розважального комплексу City Smoke за територією колишнього ресторану «Дружба».
Нову локацію облаштували спеціально до свята: розчистили берег, завезли близько 200 тонн піску підготували безпечний спуск до води.
Ініціатива з особистою історієюВласник комплексу Дмитро Троценко зізнається: водохресні купання для нього — не разова подія, а щорічна традиція ще зі шкільних років.
«Я з восьмого класу щороку занурююся у крижану воду. Коли з’явилася можливість облаштувати берег Трубежа, вирішили зробити тут місце, де люди в центрі міста можуть прийти до води — не лише на Водохреще», — розповів він.
Освячення води і безпекаОполонку в кризі вирізали заздалегідь. Освячення води звершив священник Православної Церкви України отець Михайло який звернув увагу на незвичну для січня погоду.
З міркувань безпеки на місці чергували рятувальники ДСНС Занурення розпочалися близько 11:00 — без поспіху, у спокійному, зосередженому ритмі.
Турбота після купанняПісля виходу з води учасників пригощали гарячим чаєм, юшкою та кашею До приготування долучилися викладачі Університету Григорія Сковороди в Переяславі де працює Дмитро Троценко — кафедра спортивних дисциплін і туризму.
Таке продовження — важлива частина події: тепло, спілкування і відчуття спільності.
Хто занурювався цього рокуОхочих пірнути було небагато — негода дала про себе знати. Втім, деякі переяславці прийшли родинами подаючи приклад дітям. У воду переважно заходили чоловіки — як новачки, так і досвідчені прихильники загартування.
Місцевий житель Олег який купається щороку, каже:
«Це наша українська традиція. Я налаштовую себе на цілий рік — і вірю, що це працює. Тут головне не холод, а внутрішній стан».
Водохреще у Переяславі цього року було без масовості, але з особливою щирістю Дощ і вітер не стали на заваді тим, хто прийшов до води з вірою і внутрішньою потребою зберегти традицію.
Такі події не про екстрим — вони про спадковість, спільноту і пам’ять яка тримає місто й країну разом, навіть у наймінливішу погоду.
