Київ

«Марш ганьби» біля Бабиного Яру: як архівне фото відкрило приховану історію Києва

27 січ•Life.kyiv.ua

27 січня — день пам’яті, який змушує дивитися на місто уважніше27 січня, у Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту Київ знову постає не лише як сучасна столиця, а як місто з багатошаровою, часто замовчуваною пам’яттю. Бабин Яр давно став символом злочину, але його оточення — вулиці, кладовища, маршрути — десятиліттями залишалися поза фокусом.

Саме одне архівне фото несподівано відкрило ще одну важливу київську історію: де саме в 1944 році починався так званий «марш ганьби» німецьких військовополонених

Фото, яке «заговорило» через 80 років

Йдеться про знімок військового фотокореспондента Георгія Угріновича зроблений 16 серпня 1944 року На ньому — багатотисячна колона солдатів і офіцерів вермахту під конвоєм радянських військ. Здавалося б, добре відома подія. Але нюанс — місце старту колони — залишався невідомим.

Завдяки роботі з архівами вдалося встановити:
рух починався біля Лук’янівського єврейського кладовища поруч із Бабиним Яром, на тодішній вулиці Мельникова (нині — вулиця Юрія Іллєнка

Цей факт надає події потужного символізму:
марш переможених нацистів стартував саме від місця їхніх наймасовіших злочинів у Києві

Київський маршрут «маршу ганьби»

Для міста це важлива деталь. Адже більшість відомих фотографій «маршу ганьби» зафіксовані:

  • на Софійській площі;
  • на зруйнованому Хрещатику;
  • у центральних кварталах.
Натомість реальний маршрут колони становив близько 21 кілометра

  • старт — вул. Мельникова, біля Бабиного Яру;
  • далі — через Київ;
  • фініш — Брест-Литовське шосе (нині Берестейський проспект
Тобто Київ не просто «приймав» цю подію в центрі — він був її простором від трагедії до демонстрації поразки нацизму

Як вдалося ідентифікувати локаціюКлючову роль відіграла робота з деталями. Куратор фотоколекції Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» Валерій Мілосердов звернув увагу на:

  • обриси вже неіснуючої огорожі;
  • головний вхід Лук’янівського єврейського кладовища;
  • ландшафт, який збігався з поодинокими історичними фото цієї місцевості.
Саме такі, здавалося б, дрібниці дозволили «прив’язати» знімок до конкретної точки на мапі Києва.

Чому Київ так довго не знав цієї історіїПроблема — не в одному фото, а в стані роботи з архівами Як пояснює Мілосердов, український історичний простір десятиліттями формувався за «залишковим принципом».

  • архіви були розпорошені;
  • системної атрибуції не проводили;
  • значна частина історії трактувалася через імперську оптику.
У результаті Київ знав події але не завжди знав місця А без конкретних місць пам’ять стає абстрактною.

Лук’янівське кладовище: ще одна втрачена точка пам’ятіЛук’янівське єврейське кладовище, біля якого стартував марш, сьогодні фактично зникло з міського ландшафту Воно прилягало до Бабиного Яру і було частиною великого простору єврейського життя Києва, знищеного війною та післявоєнною забудовою.

Тепер завдяки одному фото ця територія повертається в історію не лише як місце трагедії, а і як точка символічного історичного перелому

Чому це важливо для Києва сьогодніДля сучасного Києва ця історія має кілька вимірів:

  • просторовий — ми починаємо інакше дивитися на знайомі вулиці;
  • історичний — події набувають конкретних координат;
  • етичний — пам’ять стає не декларативною, а точною.
Київ — місто, де війна знову поруч. І саме тому так важливо розуміти:
історія не зникає, навіть якщо її довго не помічали.

Одне архівне фото змогло зробити те, чого не зробили десятки офіційних текстів, — повернути Києву ще одну чесну історію «Марш ганьби» почався не десь абстрактно, а біля Бабиного Яру — там, де зло досягло апогею.

Для міста це нагадування:
пам’ять — це не лише дати й меморіали. Це вулиці, маршрути і точки, які ми щодня проходимо, не знаючи, що вони бачили

Колона, Бабин, квартал

Читайте ще