У столиці не встигли запустити заплановану систему резервної генерації електроенергії. Йдеться про додаткові потужності на 125 МВт, які мали забезпечити стійкість енергосистеми Києва після російських атак.
Про ризики заявив експерт у сфері ЖКГ та енергетики Олег Попенко.
Які масштаби проблемиЗа його словами, середнє споживання електроенергії у Києві становить приблизно 1,2–1,4 ГВт, а під час морозів може зростати до 2 ГВт. У такій системі навіть відносно невеликий резерв відіграє критичну роль.
Резервну генерацію планували створити на базі газопоршневих установок. Вона повинна була підстраховувати місто у випадку пошкоджень мереж або пікових навантажень.
Однак повністю реалізувати проєкт до кінця 2025 року не вдалося. Частину необхідних потужностей так і не ввели в експлуатацію.
Чим це загрожує столиціРезервні електростанції потрібні не для «комфорту», а для роботи базових систем міста. Йдеться про:
- водопостачання та каналізацію;
- теплопункти і котельні;
- лікарні;
- громадський транспорт;
- об’єкти критичної інфраструктури.
Коли можуть завершитиТочних термінів запуску решти генерації наразі немає. За оцінками експертів, на це може знадобитися ще кілька місяців.
Фахівці зазначають, що такі потужності бажано було розгорнути ще у 2022–2023 роках, одразу після перших масованих ударів по енергосистемі.
Чому це важливо для киянРезервна генерація дозволяє місту працювати навіть у кризових умовах. Без неї будь-яке пошкодження мереж швидше призводить до блекаутів.
Тому затримка з реалізацією проєкту може вплинути не лише на побут мешканців, а й на роботу бізнесу, лікарень і транспорту, особливо у періоди сильних морозів.
