У столиці презентували глибокий та емоційний мистецький проєкт, що народився з досвіду війни. У Музеї української діаспори відкрилася персональна виставка київської художниці Лесі Бабляк під назвою «Жити життя»
Це не просто експозиція картин — це художня спроба осмислити реальність, у якій українці живуть уже понад чотири роки: між болем втрат, страхом нічних обстрілів і водночас — надією, любов’ю та прагненням продовжувати життя.
Проєкт об’єднує кілька серій робіт, створених у різні періоди повномасштабної війни, і демонструє особисту трансформацію художниці.
Мистецтво як спосіб пережити війнуВиставка «Жити життя» стала для авторки своєрідним щоденником емоцій. За словами Лесі Бабляк за роки війни її внутрішній стан неодноразово змінювався — від шоку та заперечення до прийняття нової реальності.
«Більше чотирьох років війни… У мені змінювалися різні емоції та стани. Усі ці трансформації знаходили відображення у моїх творах. Я намагаюся зрозуміти, ким стала тепер порівняно з тією, що була на початку», — пояснює художниця.
Назва виставки перегукується з відомими рядками українського поета
Василя Симоненка про цінність кожної миті життя. Саме це усвідомлення — що жоден момент не можна повернути — стало важливим емоційним мотивом експозиції.
«Жовто-синій альбом»: художня хроніка війни
Однією з ключових частин виставки став цикл «Жовто-синій альбом» — серія з понад 200 робіт створених у перші два роки повномасштабного вторгнення.
Це своєрідна художня хронологія війни, в якій відтворені сцени, що стали символами трагедії для всієї країни:
- евакуація людей через зруйнований міст у Романівці під Ірпенем;
- родини, які тікають від бойових дій із дітьми та домашніми тваринами;
- руйнування Маріуполя;
- сцени паніки та втечі мирних жителів.
У ті дні фарби жовтого і синього кольорів стали для неї емоційним порятунком. Саме вони випадково опинилися під рукою у березні 2022 року — і визначили колірну палітру багатьох її робіт.
Коли війна змінює навіть теми мистецтваХудожниця зізнається, що з часом відчула емоційне виснаження від постійного осмислення теми війни.
Саме тоді у її творчості з’явився несподіваний поворот.
Поштовхом став… звичайний букет квітів, подарований на день народження.
Так народилася нова серія — стилізовані квіткові композиції що стали символом відновлення і внутрішнього спокою.
На полотнах з’явилися:
- нарциси
- півонії
- гліцинії
- будяки
- інші рослини з саду художниці
Цей період вона називає «романом із квітами»
Силуети людей після нічних обстрілів КиєваНовий етап творчості розпочався цієї зими після одного з масованих обстрілів столиці.
Художниця працювала над двома полотнами з квітковими композиціями, коли чергова нічна атака знову нагадала про реальність війни.
Наступного ранку вона повернулася до картин і додала до них білі силуети людей які прикривають себе руками — ніби ховаючись у сховищах.
Так з’явився диптих із підписом:
«Ми — цілі. Сьогодні ми цілі».
Ця робота стала початком нового циклу, де ніжні квіткові мотиви поєднуються із символами війни.
Люди, дрони і небесні герої в одному просторіУ найновіших роботах художниці переплітаються різні образи сучасної української реальності:
- люди, які обіймаються та цілуються, попри війну;
- силуети ворожих дронів;
- фігури тих, хто дивиться на землю з небес — символічні образи загиблих героїв.
- біль
- пам’ять
- надія
- любов
- очікування весни
Де і коли можна побачити виставку в КиєвіВиставка «Жити життя» триватиме у столиці до 5 квітня 2026 року
📍 Локація:
Музей української діаспори
вул. Князів Острозьких, 40Б, Київ
Особливість виставки:
Щонеділі о 14:00 відвідувачі можуть потрапити на авторські екскурсії які проводить сама Леся Бабляк
Вартість квитків:
- повний — 160 грн
- пільговий — 80 грн
Проєкт «Жити життя» — це історія про те, як людина проходить через:
- страх
- втрати
- невизначеність
Для киян це ще одна нагода не лише побачити сучасне українське мистецтво, а й відчути, як особистий досвід війни може перетворюватися на сильний художній вислів.
