Київ оцінює загальну готовність до опалювального сезону приблизно у 80%. Основні теплові об’єкти вже наближаються до завершення підготовки, але резервна система, яку місто створює на випадок нових атак, готова нерівномірно.
Станом на початок вересня у столичній мережі вже працюють близько 60 МВт додаткової розподіленої генерації. Загальний план на 2026 рік — близько 200 МВт, однак усю цю потужність до старту опалювального сезону запустити не встигнуть.
Паралельно з ремонтом великих ТЕЦ місто встановлює когенераційні установки, міні-ТЕЦ, котельні та резервні джерела живлення. Така система має підстрахувати окремі райони й критичні об’єкти, якщо великі енерговузли знову зазнають пошкоджень.
Окремі напрямки підготовки відстають від загального показника. Резервне живлення лікарень і соціальних закладів раніше оцінювали приблизно у 70%, заходи для тепло- та водопостачання — у 50%, а фізичний захист пріоритетних енергооб’єктів — у середньому у 60%.
Місто планує повністю забезпечити резервним живленням 21 лікарню та вісім соціальних закладів. Для водопостачання готують дизельні установки загальною потужністю близько 40 МВт.
Ще один елемент резерву — 100 великих опорних пунктів незламності, по десять у кожному районі Києва. Їх мають забезпечити генераторами, теплом, водою, харчами та резервним інтернетом.
На ці роботи місто залучає кредитні кошти. Київрада підтримала кредити для «Київтеплоенерго» на майже 3,5 млрд гривень, а раніше Ощадбанк надав ще 2,5 млрд гривень на енергетичну стійкість столиці.
Попри підготовку, у Києві не гарантують зиму без відключень. Остаточна ситуація залежатиме від масштабів можливих російських атак на енергетичну інфраструктуру.