У київських лісопарках восени проводять пероральну вакцинацію диких м’ясоїдних тварин проти сказу. Кампанія має знизити ризик поширення небезпечної інфекції серед лисиць та інших представників дикої фауни, а також захистити домашніх тварин і людей, які живуть поруч із лісопарковими зонами.
Осінні профілактичні заходи відбуваються відповідно до Плану протиепізоотичних заходів на 2026 рік. У межах кампанії заплановано охопити територію площею 335 квадратних кілометрів. На визначених ділянках розкладуть 8375 їстівних вакцинних принад. Розрахунок становить 25 принад на кожен квадратний кілометр.
Пероральна імунізація є одним із найефективніших способів профілактики сказу серед диких тварин. На відміну від звичайного щеплення, цей метод не потребує відлову тварини та безпосереднього введення препарату. Дикі лисиці, єнотовидні собаки та інші м’ясоїдні самостійно знаходять принаду, з’їдають її та отримують необхідну дозу вакцини.
Як працюють вакцинні принадиДля пероральної імунізації використовують спеціальні їстівні брикети коричневого кольору. За розміром вони приблизно відповідають сірниковій коробці.
Основою оболонки є м’ясо-кісткове борошно, запах якого приваблює диких м’ясоїдних тварин і допомагає привернути їхню увагу.
Усередині кожної принади міститься желеподібна капсула з вакциною. Коли тварина розкушує брикет, капсула пошкоджується, а препарат потрапляє до організму. Надалі в тварини формується імунітет, який допомагає протистояти вірусу сказу в разі контакту з інфікованою особиною.
Застосовуваний препарат виготовлений в Україні. Вакцина призначена саме для профілактичної імунізації диких тварин і, за інформацією фахівців, є безпечною для людей, домашніх тварин та довкілля за умови правильного використання.
Розкладання принад проводять наземним способом. Спеціальні групи працюють на заздалегідь визначених територіях, де враховують особливості рельєфу, місця перебування диких тварин і доступність лісопаркових ділянок. До організації робіт також залучають працівників лісопаркових господарств.
Де і як відбувається вакцинаціяОсіння кампанія охоплює лісопаркові території Києва. Принади розміщують у місцях, де найчастіше переміщуються дикі м’ясоїдні тварини:
поблизу лісових стежок, природних укриттів, ярів, галявин та інших ділянок, які можуть бути частиною маршрутів лисиць.
Під час виконання робіт особливу увагу приділяють безпеці працівників. У Києві та його околицях окремі території можуть залишатися потенційно небезпечними через мінні ризики. Тому розкладання вакцинних принад проводять із дотриманням відповідних правил і в супроводі представників лісопаркових господарств, які добре знають місцевість.
Містянам радять не забирати принади з лісу та не переносити їх в інше місце. Вакцинні брикети призначені для диких тварин і мають залишатися там, де їх розклали фахівці. Також не варто дозволяти дітям гратися з такими предметами або навмисно торкатися їх.
Якщо домашній собака чи кіт випадково знайшов і з’їв приманку, власникам варто звернутися за консультацією до ветеринарного спеціаліста. Самостійно викликати блювання або застосовувати будь-які препарати без рекомендації фахівця не потрібно. Водночас сам факт виявлення принади не є підставою для паніки, адже препарат розроблений для безпечного поширення серед тварин.
Чому профілактика сказу важлива для КиєваСказ є особливо небезпечним вірусним захворюванням, яке уражає центральну нервову систему. Без своєчасної медичної допомоги після контакту з інфікованою твариною хвороба становить смертельну загрозу для людини. Заразитися можна через укус, подряпину або потрапляння слини хворої тварини на пошкоджену шкіру чи слизові оболонки.
Основними природними переносниками сказу серед диких тварин вважають лисиць. Вони можуть заходити не лише в лісові масиви, а й на околиці міста, до приватного сектору, парків та інших місць, де є доступ до їжі. Інфекція також може поширюватися серед єнотовидних собак, куниць та інших теплокровних тварин.
Небезпека полягає в тому, що хвора тварина не завжди одразу виглядає агресивною. У неї можуть спостерігатися незвична поведінка, втрата страху перед людьми, надмірна активність, млявість, порушення координації або спроби наблизитися до людей і домашніх тварин. Водночас зовнішні ознаки не дають змоги точно визначити, чи є тварина інфікованою.
Мешканцям столиці нагадують: не слід контактувати з дикими тваринами,
навіть якщо вони здаються пораненими або потребують допомоги. Не можна підбирати лисиць, їжаків чи інших тварин, приносити їх додому та намагатися лікувати самостійно. Про незвичну поведінку дикої тварини потрібно повідомити відповідні служби, не наближаючись до неї.
Не менш важливо регулярно вакцинувати домашніх собак і котів проти сказу. Щеплення домашніх улюбленців, обмеження їхнього контакту з безпритульними та дикими тваринами, а також дотримання правил поведінки в лісопарках допомагають зменшити ризики для всієї громади.
Якщо людину вкусила або подряпала невідома тварина, рану необхідно негайно промити великою кількістю води з милом і якомога швидше звернутися до медичного закладу. Навіть незначне пошкодження шкіри потребує оцінки лікаря, адже своєчасно розпочата антирабічна допомога може запобігти розвитку смертельно небезпечної хвороби.
Осіння вакцинація диких тварин у київських лісопарках є частиною системної роботи із запобігання сказу. Поєднання пероральної імунізації, ветеринарного контролю та відповідальної поведінки містян дає змогу зменшити ймовірність поширення інфекції та зробити природні зони столиці безпечнішими для людей і тварин.
